Джон Брейн (1922 – 1987)

Зіньчук І.

Народився 13 квітня 1922 року в Бредфорді. (Велика Британія) Закінчив Граматичну школу св. Беди, потім Бібліотечну школу в Лідсі. Працював в міській бібліотеці Уест-райдінгу (графство Йоркшир). З виходом романа “Життя нагорі” (1957) – професійний письменник. Помер 28 жовтня 1987 р.

«Шлях нагору»

Події роману відбуваються після Другої світової війни. Головний герой роману – Джозеф Лемптон двадцятип’ятирічний чоловік, приїхав в місто Уорлі, там винайняв кімнату в Джоан і Седріка Томпсонів. Їхній син Моріс був авіатором і загинув під час війни.

Джозеф Лемптон народився в сім’ї робітників, яка жила у провінційному містечку Дафтон. Його батьки загинули, коли в будинок влучила бомба. Джозефа виховала тітка Емілі і дядько Дік, які мали двох своїх дітей Тома і Сіднея. Жили вони бідно. Коли Джозеф їхав з Дафтона, Том і Сідней вже працювали на заводі, щоб покращити скрутне матеріальне становище родини. Приїхавши в Уорлі, Джозеф влаштувався на роботу службовцем у муніципалітет. Він інколи грав у виставах місцевого театру «Служителі Мельпомени». Друзі Боб і Єва Стор познайомили його з Еліс Ейсгіл, яка була акторкою цього театру. Згодом, між ними виник роман. Еліс була на десять років старша від Джозефа, дуже прагнула сімейного життя і палкого кохання. Лише з Еліс Джозеф почувався впевнено, не ніяковіючи.

Джозеф прагнув зайняти високе становище у суспільстві. Під час однієї вистави Джозеф познайомився з Сьюзен Браун, донькою старшого радника муніципалітету. Сьюзен була багатою дівчиною, зарученою з Джеком Уейлсом – студентом Кембріджського університету, людиною свого рівня. Через деякий час Сьюзен полюбила Джозефа Лемптона, і вважала його «ідеальним коханим, з яким було приємно провести час». Для Джозефа кохання Сьюзен було лише «перепусткою у світ розкоші і багатства», про який він завжди мріяв. Завоювавши кохання Сьюзен, він намагався перевершити Джека Уейлса, якого він ненавидів через його багатство. Коли Джозеф, ставши бухгалтером в муніципалітеті, приїхав на Різдво в Дафтон, тітка Емілі і друг Чарлз радили йому порвати стосунки з багачкою і знайти дівчину свого рівня. Джозеф відчував, що «пройшов надто великий шлях нагору і рідні вже не рівня йому». Хлопцеві було неприємно від усвідомлення цього.

Дізнавшись про роман Джозефа і Еліс, Сьюзен покинула його. Невдовзі Джозеф написав Сьюзен романтичного листа і вона повернулась до нього, бо щиро кохала його. Коли батько Сьюзен дізнався про їх стосунки, він вирішив перевірити чи насправді він кохає його дочку, чи йому потрібні лише його гроші. Він запропонував Джозефові високооплачувану посаду за те, щоб він покинув його дочку, але той відмовився. Тоді батько погоджується на їх шлюб, оскільки Сьюзен вже чекала дитину від Джозефа.

Вирішивши обрати багате життя, Джозеф повідомив Еліс, що між ними все закінчено через її стосунки із Джеком Уейлсом. Еліс болісно переживає розрив з коханим, випивши лишнього, вона потрапляє в автокатастрофу і помирає. Джозеф почувається винним у її смерті, дуже жалкує, приходить до висновку що «в цьому свті немає місця для милосердя, в ньому вирує лише буря жорстокості». Він напивається. А в цей день Сьюзен вибирає весільну сукню.

“Життя нагорі”

Сьюзен і Джозеф живуть у шлюбі дев’ять років. У них є дев’ятирічний син Гаррі та чотирирічна донька Барбара. Джозеф працює на фірмі під керівництвом свого тестя. Гаррі вчиться в престижному пансіоні, приїжджає додому лише на канікули. Батьки Сьюзен прагнуть забезпечити своєму внукові аристократичне виховання, щоб він став справжнім джентльменом. Згодом Джозеф отримує, за сприяння тестя, посаду радника муніципалітету.

Сьюзен часто докоряє чоловікові, що він приділяє їй мало уваги, любить лише дітей, а особливо, Барбару, довго засиджується в муніципалітеті і догоджає її батькові.

Джозеф їде до Лондона і підписує контракт з фірмою «Тіффілд продактс» про замовлення великої партії сталі на фірмі містера Брауна. Без цього замовлення фірма тестя збанкрутувала б. Містер Браун прагне керувати вчинками людей, використовуючи їх у своїх приватних інтересах, саме тому, він сприяє призначенню Джозефа, щоб мати підтримку при голосуваннях членів ради муніципалітету, бо знає, що зять буде покривати його фінансові махінації.

В Лондоні Джозеф зустрічає приятельку, акторку Джин Велфрі. Вона прагне романтичних стосунків, але, пам’ятаючи про обов’язок перед дружиною і дітьми, він стримує себе. Містер Тіффілд пропонує йому високооплачувану роботу в одній із своїх фірм, проте, Джозеф просить дати час на роздуми і повертається додому. Вдома він застає дружину в обіймах Марка, чоловіка її кузини, Сибілли. Джозеф вирішує не руйнувати сім’ю заради щасливого дитинства Барбари і Гаррі, однак чоловік і дружина вже не розуміють одне одного, між ними постійно виникають сварки. В запалі гніву Сьюзен розказує чоловікові правду про те, що Барбара є дочкою Марка, а не його. Дізнавшись про це, Джозеф залишає Сьюзен, звільняється з муніципалітету і живе в Лондоні з журналісткою місцевої газети, Норою Хакслі. Через декілька днів він отримує листа від містера Брауна, але спалює його, навіть не прочитавши. Згодом до нього приїжджає теща, щоб повідомити, що Гаррі втік зі школи, нікому не розказує, що сталося і хоче бачити батька. Зрозумівши, що не кохає Нори, а лише прагне помститися дружині і прохання сина є важливіше за все, Джозеф покидає Нору і повертається в Уорлі. У розмові з батьком Гаррі розповідає про непорозуміння з однокласниками, зізнається, що ніколи не любив навчання в школі і прагнув здобути престижну освіту, щоб батько пишався його успіхами. Зрештою Джозеф усвідомлює, що, все-таки, кохає Сьюзен, а діти потребують його любові та підтримки, тому він залишається зі своєю сім’єю.