Айріс Мердок (Iris Murdoch 1919 – 1999)

Зіньчук І.

Народилася 15 липня 1919 року в Дубліні в сім’ї державного службовця. Пізніше її батьк оотримав посаду в Лондоні, куди разом з ним переїхала сім’я, поселившись на західній околиці району Хаммерсміт. Після закінчення школи в Брістолі, в 1938 році поступила в Соммервільський коледж Оксфордського університету, де вивчала філософію і античну історію. Згодом закінчила аспірантуру в Кембріджському університет. У студентські роки вона працювала в міністерстві фінансів (1938-1942), пізніше була співробітником відділень Організації Об’єднаних Націй в Австрії і Бельгії (1944-1946). З 1948 по 1963 рік Мердок викладала філософію в коледжі Святої Ганни в Оксфорді. Там вона познайомилася з професором англійської літератури і письменником Джоном Бейлі, за якого вийшла заміж в 1956 році. Закінчивши викладання в Оксфордському університеті, в середині 1960-х Мердок читала лекції в Королівському коледжі мистецтв. Її першою опублікованою роботою стала монографія “Сартр, романтичний раціоналіст”, що вийшла в 1953 році, присвячена творчості французького письменника і філософа-екзистеціаліста, Жана-Поля Сартра. Наступного року дебютувала як письменниця, з романом “Під мережею”, в якому описувалися життя і духовні шукання представників лондонського світу митців.

Необхідно зазначити, що у творчості А. Мердок простежувався вплив філософії екзистенціалізму. Основною темою більшості творів письменниці, стали пошуки внутрішньої свободи і самовизначення людини, співвідношення реального і внутрішнього світу героїв. За своє життя Мердок опублікувала двадцять шість романів, зокрема: “Дзвін” (1958), “Відрубана голова” (1961), “Яскраво-червоне і зелене” (1965), “Сон Бруно” (1969), “Чорний принц” (1973), “Дитя слова” (1975), “Учні філософа” (1983).

Айріс Мердок також є автором ряду філософських робіт, декількох п’єс і двох поетичних збірок. Останній роман письменниці “Дилемма Джексона” вийшов в 1995 році. В середині 90-х вона відійшла від літературної діяльності, після того, як лікарі виявили у неї хворобу Альцгеймера. Померла в Оксфорді 8 лютого 1999 року.

«Під сіткою»

Роман про митців.

Головний герой роману –талановитий, симпатичний і ледачий письменник Джейк Донагю. Жінка, яка його кохає, Медж, секретарка із Сіті, яка починає свою кар’єру актриси, виганяє його з квартири, тому що в неї з’явився інший коханець.

Під тиском життєвих обставин, внаслідок того, що він втратив житло, Джейк змушений залишити свої мрії і хоч на деякий час включитися у круговерть життя. Далі починаються блукання Джека по Лондону і Парижу спочатку у пошуках притулку, потім у пошуках Анни Квентін. Герой не впевнений у щирості своїх почуттів. Пристрасть спалахує лише тоді, коли Медж або Анна зникає. Він розвиває шалену діяльність. Читач разом з ним проминає і примічає вулиці, церкви, пивнички й офіси.

А. Мердок сприймає Лондон, як сітку, химерне, незбагненне плетиво. Темза – темна, химерна ріка, на березі якої блукає герой.

Деякий час Джейк працює у госпіталі, але ставиться до цього з іронією та відстороненням, оскільки звик до своєрідного богемного світу митців. Життя звичайних людей він вважає надто простим. Зрештою, герой знаходить тимчасовий притулок у квартирі чергового знайомого.

У фіналі герой внутрішньо готовий до письменницького життя, визрів для мистецтва, для творчості. Прагнення людини до свободи рішень і вчинків, до істинного розуміння життя, звільняє від неадекватних ідей. Це може дати тільки мистецтво, тільки література.

Всі герої роману пов’язані між собою невидимими ланцюжками своїх почуттів. Джейк Донагю, письменник-початківець, перекладач з французької мови любить Анну Квентін, співачку з нічного бару. Анна Квентін закохана в Гюго Белфаундера, дивакуватого мільйонера й філософа. Гюго, в свою чергу, любить сестру Анни, кінозірку Седді Квентін. Седді пов’язана таємничими стосунками з букмекером Семмі Старфілдом, Семмі заводить інтрижку з Медж, яка любить Джейка.

Джейк Донагю – герой-невдаха, який проживши життя, доходить висновку, що справжнє мистецтво не приносить успіху, серйозний митець приречений на каторжну працю, безгрошів’я, інші труднощі та безвісність.

В цьому романі автор розкриває проблему морального зростання героя, тісно пов’язаного з його творчим зростанням, проблему становлення митця, вибору ним шляху в житті і мистецтві.

«Чорний принц»

Головний герой і «автор» цього «роману в романі» – письменник Бредлі Пірсон. Протягом всього свого життя він плекав задум твору, який мав би стати справжнім витвором мистецтва. Але створити його Пірсону вдалося лише під кінець життя, у в’язниці, після того, як він багато пізнав і вистраждав, навчився любити і співчувати.

Твір Пірсона –роман про любов, єдину і всепоглинаючу. Любов і мистецтво для Пірсона нероздільні: любов вносить сенс в існування людини і є незамінним джерелом справжнього мистецтва. «Якщо я перестану любити, – пише Пірсон, – знову почнеться хаос. Чому навіть нерозділена любов приносить радість?, тому що любов вічна. Людська душа прагне пізнати вічність, лише любов і мистецтво та ще деякі релігійні переживання злегка її нам відкривають.».

Роздуми Пірсона про мистецтво, висловлені в листі до Джуліан, відображають ставлення А. Мердок до мистецтва: «Мистецтво має справу з правдою. Якщо вже ти пишеш, то пиши від серця, але обережно, об’єктивно. Записуй дрібниці, які тобі здаються правдивими. З часом, можливо, ти знайдеш у них красу». Далі Пірсон дає перелік авторів і творів, які вважає близькими до досконалості. Цей перелік відображає смаки і думки А. Мердок: «Іліада» Гомера, твори В. Шекспіра, твори російських письменників -реалістів ХІХ століття.

«Дика троянда»

Сімейний роман.

В романі йдеться про драму, в яку втягнуті три покоління родини Перронеттів. Рендл Перонетт кидає дружину і тікає з коханкою. Здійснити цей аморальний вчинок, йому допомагає його батько Гью Перонетт.Двадцять п’ять років тому він сам був у подібній ситуації, але не зважився вирватися з емоційної рутини, на яку перетворилося його подружнє життя. Гью Перонетт сподівається, що його син уникне помилок батька, і вірить у самостійність свого рішення. Однак, виявляється, що кожний крок Гью планує Емма Сенс, жінка, яку він колись залишив заради збереження сім’ї.. Саме вона хоче допомогти його синові.

Енн, дружина Рендла вважає, що добровільно відмовляє чоловікові, який її кохає, але зрештою розуміє, що слова, котрі видавалися власними, були продиктовані іншою людиною.

Герої часто роблять вибір між почуттям і обов’язком, кожен герой приймає нібито самостійне рішення, але, виявляється, що всі вони залежать від інших людей. Так, А. Мердок розвиває тему, життя, як гри, якою керують не самі дійові особи, а невидимий для них режисер.

У романі «Дика троянда», А Мердок піднімає проблему егоїзму людини, її зосередженості на собі, що є головними перешкодами на шляху до розуміння добра.