«Похилилась над нами стіна...»

Богдан-Ігор Антонич

Похилилась над нами стіна

і хвилює розспіваний

килим.

(Ось, побачивши місяць з вікна,

ти назвала дорадником

милим.

Але він, замішавшись в наш сон)

Подивилась, і місяць з вікна

покотився в долоні твої.

Синій місяць заблисне з вікна,

сині іскри в кімнату кине.

(В фіалковість (блідого) вікна)

кинеш, глянеш

(синім) оком розмріяно

милим.

Примітки

Вперше опубліковано: Український календар, 1969. – Варшава: Українське суспільно-культурне товариство, б. р. – С. 295 (публікацію підготував М. Ільницький). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 68/1).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 696 – 697.