«Сині зорі з його батьківщини...»

Богдан-Ігор Антонич

Сині зорі з його батьківщини

принесе нічний вітер ще раз.

Відвертає минулі години

поворотною хвилею час.

Сон спливає на очі, мов опій.

Ні, спочити не вільно йому.

Наче в пропасть, спадає поволі

в глибину невідому й німу.

Примітки

Публікуємо вперше за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 68/1).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 697.