4. [Релігія та освіта]

Яків Головацький

Галичина управляєся тими самими монархічними правами, як і інші області австрійської держави. Політична управа стоїт під відомом галицької губернії у Львові, а верховним правителем єсть спільний цивільний і військовий губернатор. Обводові суди стоят під старостами окружними.

Єрархія духовна розділена на дві єпархії, митрополитську львівську і єпископську перемиську. Митрополит львівський пишеся митрополитом галицьким, архієпископом львівським і єпископом Кам’янця Подільського; єпископ перемиський звеся єпископом перемиським, самбірським і сяноцьким. В єпархії львівській, котра простягаєся на 9 обводів, було 1845 года 1.302.407 душ; в перемиській, котра розширяєся на 7 округів, було 855.028 душ – загалом в обох 2.157.435.

В сих же руських єпархіях вміщаются латинськая архієпископія львівська і єпископія перемиська. Третя їх єпархія єсть в Тарнові. На Буковині єсть благочестива єпархія, єї престіл в Чернівцях. Кожда єпархія розділена на деканати.

Чорне духовенство підряджене духовній власті митрополита або єпископа. Бувало колись, находилося більше монастирів в галицькій Русі, але після введення унії папа Бенедикт XIV скасував їх немало 1745 года; а після прилучення Галичини до австрійської держави скасував ще цісар Йосиф II 17 уніятських монастирів і один послідній православний монастир скитський.

Для нарочного виховання і просвічення установлені суть різні заведення шкільні для всіх жителів загалом. Для русинів нема осібних шкіл, окрім сільських парохіяльних, котрих в 1812 році було в львівській єпархії 785 а в перемиській (573, всіх разом 1.458. В тих школах виучуются сільські діти читати, писати і числити словено-руським і польським язиком.

В ліпшім стані находятся народні тривіяльні школи о двох клясах, по городках і где-котрих селах заведені; з більшого числа їх стоїт в львівській єпархії 20 а в перемиській 60 під відомом руських консисторій; они мают лучших учителів і установлену свою плату. Но пожалься Боже, що в них руська молодіж нічого по руськи не учится, лишень після загального правила по польськи і німецьки. Надіємось однакож в будуче, що старанням правительства, котре граматику німецького язика, по руськи для народних шкіл о. І. Левицьким видану, нагороди удостоїло, що і в сих школах молодіж наша біля чужосторонного також і материнського язика виучоватися буде. – Благочесть буковинська має 24 народних (тривіяльних) шкіл, в котрих молодіж учится по волоськи і німецьки. Дівоча руська школа єсть тілько одна в Галичині.

Для виховання дяків і учителів сільських є здавна одна школа руська (бурса ставропигіянська) при церкві Успенія пресв. Богородиці у Львові, а друга при церкві соборній св. Іоанна Богослова в Перемишлі (заложена 1818 года): в них молодіж, способлячася до сего звання, виучуєся по руськи теоретичної і практичної методики, словено-руської граматики з викладом письма святого, чистописання, арифметики, землеписі, загальних правил співу (musica vocalis), церковного співу і устав. В Перемишлі було 1845 року 25 молодців а в львівськім закладі також кільканадцять. Всі они дістают крім науки помешкання і харч накладом інститутів.

Молодіж приспособляючася до цивільного або духовного стану, по більшій часті з висших верств, виучуєся в німецьких (нормальних) школах, гімназіях, ліцеях або на університеті львівськім. Є таке розпорядження, що нікто не може мати приступу ані до урядової служби ані до духовного стану ані до докторського достоїнства, не укінчивши 3 німецьких (нормальних) кляс, 6 латинських (гімназіяльних) і 2 філософічних курсів. В Галичині числится одна взорова головна школа (Musterhauptscchule), 32 нормальних головних шкіл (Hauptschule), 13 гімназій, 2 філософічні заклади, 2 реальні школи, 1 реальна академія, 1 політехнічна академія, 3 ліцеї і 1 університет. Ось огляд всіх висших шкіл галицьких, з котрого покажеся, який уділ Русь має.

Львівський університет (universitas Franciscea) заложений цісарем Францом І. 1818 року з трьома факультетами. Межи 25 ректорами (rector magniticus) було 8 русинів.

При богословськім факультеті єсть 7 професорів, 1 ад’юнкт, меж ними 3 русини. Докторів богословія єсть 21, межи ними 12 русинів. – При юридичнім факультеті єсть 8 професорів, 1 ад’юнкт, межи ними бувало колись по 3–4 русини. Послідній недавно помер. Докторів права єсть 95, межи ними: 14 русинів. – При філософськім факультеті єсть 9 професорів і 2 ад’юнкти, 1 русин. Межи 33 докторами філософії єсть 5 русинів. – Медицинсько-хірургічні студії мают 8 професорів, 2 асистенти. Докторів медицини у Львові єсть 57, меж ними русинів 6.

Філософічно-богословський заклад для католицьких монахів у Львові числит 8 професорів, 1 русин. – При богословськім факультеті Перемиського ліцея єсть катедра церковно-словенського язика від 1839 року і 7 професорів. Богословський факультет при ліцеї Тарновськім має 7 професорів.

Богословський факультет грецького благочестія при Черновецькім ліцеї числит 8 професорів, всі православні. Філософічний факультет Черновецького ліцея має 7 професорів, межи ними є 4 русини уніяти а 1 благочестивий.

В філософічнім факультеті Перемиського ліцея єсть директор і віце-директор русини; 11 професорів, межи ними 2 русини: Філософічний факультет Тарновського ліцея має 6 професорів. Філософічний заклад єзуїтів в Тернополі має 6 професорів.

Гімназії: 1) Академічна гімназія у Львові числит 8 професорів, 1 ад’юнкта, межи ними русин один; 2) друга гімназія у Львові має 8 професорів, межи ними 3 русини; 3) перемиська, 4) решівська, 5) бохенська, 6) тарнівська, 7) тернопільська і 8) сандецька (послідні дві єзуїтські) мают всі по 8 професорів; 9) самбірська 7 професорів, 10) бережанська 8 професорів, префект гімназії і 1 професор суть русини; 11) черновецька 8 професорів, меж ними 2 русини уніяти, 1 благочестивий; 12) станіславівська 7 професорів, 2 русини; 13) бучацька гімназія базиліянів: префект, 5 професорів і 1 ад’юнкт, всі русини (базиліянські черці).

Реальна академія у Львові має 9 професорів.

Учеників на Львівськім університеті 1842 року було: в богосл. факульт. 295, межи ними русинів 237 (на І році 46, на II 52, на III 63, на IV 76): в юрид. фак. 392 (на І р. 127, на II 96, на III 86, на IV. 83); в філософ. фак. 400: в хірургічних студіях 97 (на І р. 45, на II 32, на III 20). – Акушерок у Львові і в Чернівцях 63. – Число всіх учеників університета Львівського 1842 року 1.182. Повишено було в доктори богословія 2, права 11, філософії 4; дипломи хірургічні дістало 13, акушерок 31.

В прочих ліцеях, філософічних і богословських закладах єсть число відносно менше. В гімназіях буває звичайно по 300 – 400 молодців.

Для виховання молодого клира установлені суть духовні семинарії для католиків при всякій єпископській столиці. Русини мают тілько одну спільну семинарію для обох єпархій [на] 255 молодців. Крім тих семинаристів дістают 75 молодців, слухаючих філософічні лекції, духовні стипендії, рокового по 80 золотих срібних, з тим, щоби по укінчених філософічних науках вступили в духовну семинарію. Благочестиві мают свою семинарію в Чернівцях.

В Галичині єсть 9 друкарень (окрім єврейських), межи ними дві словено-руських, т. є. стародавна ставропигіянська у Львові і єпископська в Перемишлі (1829 года Є. Екц. єпископом І. Снігурським основана і 1840 г. капітулі соборній перемиській відступлена), в котрих ледви не виключно самі богослужебні книги печатаются, і відзначаюся хорошим виданням. Книгарень єсть 8, з них 4 у Львові.

З бібліотек єсть дві публічні у Львові: університетська і Оссолинського, заложена і на пожиток публики дарована ученим графом Максимиліаном Оссолинським. Одна і друга має понад 40.000 томів і по кілька тисяч рукописей. В інших містах нема вже публічних бібліотек; але є також гдекуди поменші приватні, н. пр. грабі Тарновського, Дзялинського і Павликовського, або до яких небудь закладів належачі, н. пр. з руських: архікатедральна, семинарійська, монастирська свято-онуфрійська і пр. Після нової установи основано в кождім деканаті бібліотеку і надіємося, що они старанням і трудами чесних отців бібліотекарів і деканів до просвіти вч. клира і єму поручених богобоязливих мирян колись-то много причинятся.

Також належит згадати о руській єпархіальній бібліотеці в Перемишлі. Она значно умножена накладом Є. Ексц. нинішнього руського єпископа перемиського, єго ж трудами і старанням основана друкарня словенська, катедра словено-руського язика, заклад для виховання дячків і науки церковного співу, і много інших благодійних закладів. До тої бібліотеки подарував св. пам’яті учений архідиякон Іоан Лавровський, доктор теології і філософії, член наук, товариства краківського, свою давними рукописами, старопечатаними книгами і іншими рідкими ділами пребагату бібліотеку. Сей учений праведник руський з безпримірною ревностію збирав через цілий свій вік старі книги, давні рукописи і інші дорогоцінні пам’ятки і умножив свою бібліотеку ледви не до 30.000 томів.

Преосв. владика перемиський має благородний намір злучити обі тоті бібліотеки в одну і зробити їх загальнонародними на подобу гр. Оссолинського. Боже благослови і пособи, щоби так пожиточний намір, о котрім галичане з вдячностію говорят, чим скорше приведений був до блаженної цілі своєї; а заслуги достойного пастиря, з такою ревностію пособляючого розширенню наук межи стадом своїм. завсігди незабутними останутся у вдячних серцях вірних русинів!

О угорській стороні не можливо мені було дати так по дрібного вичислення, тому що в королівстві угорськім нема в уживанні так докладної конскрипції, як в прочих австрійських областях; для того я мушу ограничится на самих парохіяльних списках.

В північно-всхідній Угорщині єсть уніятів душ 1.180.936, межи ними 510.280 русинів. Г. Орлай в розправі: О юго-западной Русі (гл. Труды общ. ист. и древн. Росс. 1826 ч. III. ст. 221) числит в Уграх 800.000 русинів: Чаплович (Gemälde Ungarns 1829) 358.913 русинів і 152.693 зрусчених слов’яків, говорячих слов’яцько-руським нарічієм: О. Лучкай покладає русинів на пів міліона. – Послідніми часами число жидів дуже умножилося в північній Угорщині.

Угорське королівство, хотя здавна прилучене до австрійської держави, рядится осібною конституцією. Верховним управителем єсть на латин. Столиці підчинені столичним панам (Fö-Ispan), которі завсігди по трьох годах вибираются з числа вельмож (Mägnates). Єпископи і шляхта, котра має великі привілеї і свободи, складают тіло уставодатне і громадятся на собори до Бретиславля (Пресбурга). Руської шляхти єсть мале число, а вельмож у русинів зовсім нема.

Духовна єрархія греко-уніятських церквей розділена на три єпархії: мукачівську, пряшівську і велико-варадинську (Nagy-Varadin). В сій послідній безмаль не самі волохи.

Мукачівська єпархія мала 1841 року 838.055 душ: она розділена на 7 архідияконатів, а ті знов на 44 діяконатів (districtus), і має дві консисторії, в Вугварі (Unghvar) і Сиготі. Пряшівська єпархія [мала] 1836 года 170.915 душ; она розділена на 5 архідияконатів, котрі підділені на 17 діяконатів (Vice-archidiaconatiis vel districtus); консисторія в Пряшеві.

Є ще форгарашська єпархія гречесько-уніятська для волохів і крижська для уніятських хорват. – Благочестивих же всіх в королівстві угорськім єсть 10 єпархій: всі они суть підчинені примасу-архієпископу латинському в Остригомі (Strigonium, Gran).

Для виховання і освіти молодого клира установлені богословські факультети і духовні семинарії в Угварі, Пряшеві і В. Варадині. Крім того посилає всяка єпархія по кілька молодців в осередочну семинарію в Пешті, в архієпископську в Тернаві (Tyrnau, Nagy Szombatli) і до віденського конвікта. – На ліцеї богословськім угварськім і в богословськім закладі в Пряшеві бодай практичні лекції, н. пр. богословіє пасторальне і катехитика подаются в народнім руськім язиці, коли тії ж предмети у Львові і Перемишлі клир мусит учитися не народним, але польським язиком!

В угварській семинарії було 1841 года 100 молодців, слухаючих богословські і філософічні науки, в тернавській 15; в пештянській 2, в віденській 3, в пряшівській єпархії 23, в Варадині 8.

В північно-всхідній Угорщині суть слідуючі інколи, в котрих молодіж образоватися може; академія в Кошицях (Kaschau) і В. Варадині, єпископські ліцеї в Угварі, Сатмарі і пр., і численні гімназії. Всі предмети у всіх школах викладаются по мадярськи і по латинськи. Народним язиком учат тілько в сільських школах, котрі повинні бути при всякій церкві. Книжки шкільні друкуются в Будимі в університетській друкарни, з котрої по більшій часті дістают тутешні русини всі богослужебні книги: бо в цілих столицях Мармарош, Берег, Угоч, Вугвар, Сатмар. Земне. Шариш не находится ані одна друкарня, ані одна книгарня. З того можна собі виобразити в якім стані єсть духовне образовання тутешних жителів, коли їм до сих необхідних в літературі жерел і средств просвіти байдуже.

Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 312 – 320.