Голубка

Іван Гушалевич

На яворі на зеленім

Сива голубка сидить,

Виплакала свої очі –

Єй миленький не летить;

Не летить ні із-за моря,

Ні з-за широких полей, –

Вірно, він не знає горя

І розпуки єй.

Все вона глядить поранком,

Чи вість мила не прийде,

Вечер вітру дожидаєсь,

Чей єй жалі занесе;

Занесе к її милому

І умолить у него,

Щоби серденьку бідному

Раз легше було.

Вітер віє, повіває,

В листях явора шумить:

Не дождатись милой вісті, –

Хто голубку утулить?

Ой, не муч, голубка сива,

Серця бідного раз в раз,

Прилетить к тобі, тужлива,

Твій миленький в час.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Поезії Іоанна Гушалевича, 1861 р., с. 29 – 30.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 503 – 504.