Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Туга за юностев

Іван Гушалевич

Літа мої молодії,

Де ж ви ся поділи?

Он за вами золотії

Гадки улетіли!

Пішов би-м я вас шукати,

Лиш куди, не знаю,

А дорогу показати

Нікого не маю.

Понад річку берегами,

Пойду задумавшись,

Може, знов ся здиблю з вами,

Сльозами заллявшись.

Але річка не вертає

Догори водицев,

Лиш щоборше утікає

До моря землицев.

Вже не знайду вас ніколи!..

Ой хоть раз присніться,

Як давніше, моїй доли

На хвильку верніться!

Бо я тужу, як голубка

За своїм миленьким,

Чекаючи, може, чутка

Прийде днем біленьким.

І чекаю, і чекаю

На тую годину,

Оченьками виглядаю

В далеку країну.

І що ж з того? Вас не бачу

Тепер і потому,

І як ревно на сам плачу,

Легше серцю мому.


Примітки

Вперше надруковано у вид.: Стихотворенія Івана Гушалевича, 1848 р., с. 9 – 10.

Автограф зберігається в ЛНБ, архів Народного дому, № 236.

Подається за автографом.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 488 – 489.