Введеніє

Іван Гушалевич

Під тихий вечер я спою,

Ударю в гусль мою,

По ній перстам моїм проткнутись,

Наново Русі припом’янутись.

Ви, милі други, други всі!

На нашом очазі

Приютний огоньок зажжіте

І меж себе мене прийміте.

Ударю в гусль по-своєму,

Награди не возьму;

Безмездно піти я родився

І бідной гуслі посвятився.

Гусль бідна та, як мій народ,

Як жалкий мій народ:

Позбавлені приукрашеній

Народ і гусль моя в смущенні!

І звук той гуслі, яко шум

По лісі руських дум,

З-під струни притисненной рветься,

Печально, грусно в даль несеться.

А сохранить хто, браття, з вас

О мні в щасливший час

Воспоминание хоть одноє, –

Спаси біг руське вам за тоє!

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Поезії Іоанна Гушалевича. Львів, 1861, с. 3 – 4.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 501.