Університет
Роман Горак
Після гімназії – Відень. Мистецька академія і майстерня доброго фахівця Гріпперкерля. По-різному пояснюють, чому її невдовзі покинув назавжди, так і не ставши професійним художником, хоча опісля не раз оформляв видання своїх власних або чужих книжок. Можливо, у нього був занадто суворий учитель, який примушував його малювати не те, що хотілось, а можливо підготовка Лепкого до академічного рисунку була нікудишня.
Одно слово, Богдан Лепкий замість того, щоб сидіти в майстерні, дедалі частіше починає відвідувати заняття філософського факультету Віденського університету. І знову відчуття своєї провінційності, туга за домом, де добре. Виявляється, що лекції всесвітньо відомого славіста Ягича мало розуміє тому, що знову таки не має відповідного рівня підготовки, щоб сприймати їх.
Врешті назріває чергова трагедія, але з неї Б. Лепкий виходить переможцем. Починається неймовірно тяжка праця над самим собою. Самоосвіта. Скоріше всього, у цей період вона ще має хаотичний характер. Напрямок виробляється уже по ходу роботи. Туга за домом виливається у вірші. Пише їх тільки для себе і не має наміру публікувати. Вони потрапляють на очі Михайлові Новицькому. Той переконує його у поетичному обдаруванні й заохочує до роботи над словом. Похвала друзів приємна, але Б. Лепкий розуміє, що до майстра йому ще далеко.
З того періоду залишились надрукованими тільки два вірші, і то надруковані через чотири роки. Сказати б, – скромний зміст, невибаглива, навіть банальна рима. Зрозумів, що потрібне шліфування. Навіть вибирає сам для себе шлях: робота над зразками української та світової лірики. Середовище, в якому обертається, скоріше побуджує ностальгію, ніж бажання працювати. Їде додому. Батько розуміє сина і погоджується на продовження навчання у Львові.
Приїжджає восени 1892 року і відразу записується на третій семестр філософського факультету університету. Документація з навчання Б. Лепкого в університеті повністю збереглася. Наведених далі документів також уперше торкнулася рука дослідника. До загального каталога Б. Лепкий подає про себе такі дані: Лепкий Богдан-Нестор, народився 4 листопада 1872 року (офіційно вважається, що народився 9 листопада) у Крегульці. Віросповідання – греко-католик, рідна мова – русинська. Батько, Сильвестр Лепкий – парох Жукова. Місце проживання – вул. Личаківська, 22 (Обласний архів Львівської області, фонд 26, опис 15, справа 587, арк. 12).
Дві години на тиждень віддано на лекції з історії руської літератури X–XIII віків у професора О. Огоновського, 3 години – історії польської поезії у професора Пілата, дві години – «Фаусту» Гете, ще дві години для семінару з історії літератури у професора О. Огоновсько го та п’ять годин на вивчення історії Австро-Угорської імперії у професора І. Шараневича.
Четвертий семестр (літо 1893 року) – історія монархії в І. Шараневича та в нього ж семінар із порівняння латинського стилю зі стилем польської поезії. Ніякого предмету з української мови, літератури, історії. Навчається разом із Ф. Колессою, М. Кордубою, І. Копачем. Живе на вулиці (нині – вул. Ів. Федорова) у своячки Павліни Пелех (там же, справа 588, арк. 12).
П’ятий семестр, що випав на зиму 1893/94 років, заповнений переважно вивченням старослов’янської мови та літератури в О. Огоновського, історії монархії у І. Шараневича, який і тепер переконаний, що «народ – зто чернь», а для його освіти достатньо «катехиза и молитовника», історією літератури польської у професора Пілата та вивченням французької мови. Живе на вулиці (нині – вул. Винниченка) (там же, справа 589, арк. 16).
У шостому семестрі до вже згаданих предметів додається детальне вивчення мистецтва епохи Відродження у професора Войцеховського та мистецтва Польщі у професора Антоновича. Продовжує жити на вул. Чарнецького, 26 (там же, справа 590, арк. 16).
У сьомому семестрі (зима 1894/95 років) основний час віддано вивченню історії України у професора М. Грушевського, який тільки недавно прибув до Львова і його лекції мають небувалу популярність. Крім того, у розклад занять входить вивчення історії мистецтва Польщі у професора Антоновича та психології у професора Раціборського (там же, справа 592, арк. 12).
У восьмому семестрі основний час займають вивчення основ шкільної педагогіки у професора Сікорського, слов’янська філологія у відомого професора Каліни, історія Риму та Греції у професора Цвіклінського і спецкурсу у М. Грушевського – «Великий Новгород» (там же, справа 591), арк. 12). Останні два семестри живе на вулиці (нині – вул. Насипна біля Вічевої площі, бо у Львові, як виявляється, є декілька вулиць з такими назвами). «Абсолюторіум» видано йому 31 липня 1895 року.
Примітки
Подається за виданням: Дзвін, 1990 р., № 10, с. 81 – 82.