Ой час-пора до куреня

Запис С.Руданського

Ой час-пора до куреня,

Бо вже хмари надвисли.

Не добере козак дівки

До своєї мислі.

Ой добрав козак дівчиноньку,

Сам поїхав на Десну:

– Рости, рости, дівчинонько,

Та й на другую весну.

Ой росла, росла дівчинонька,

Та й на станочку стала.

Ждала, ждала козаченька,

Та й плакати стала.

– Ой хиліться, густі лози,

Та звідки вітер віє.

Дивітеся, чорні очі,

Та звідки милий їде…

Ой хилилися густі лози,

Та уже й перестали.

Ждали очі козаченька,

Та й плакати стали.

Ой пливе човен, води повен,

Та коли б не схибнувся.

Десь поїхав мій миленький,

Та коли б повернувся.

Ой пливе щука з Кременчука,

Та підстріляні крильця.

Нема ж мого миленького,

Та нема чорнобривця.

Ой пливе щука з Кременчука,

Та підстреляна з лука.

Люди кажуть, сама бачу,

Що з миленьким розлука.

Ой пішла дівчина воду брати,

Руту підливати,

Козак коня напуває,

Тяженько вздихає:

– Ой буде з тебе, дівчинонько,

Руту підливати,

Нехай же я перестану

Тяженько вздихати.

Примітки

Ой час-пора до куреня. Т. 2. Козацькі, № 2. Рукою Руданського над текстом надписані розбіжності окремих слів та рядків.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 114 – 115.