Зашуміла ліщинонька

Запис С.Руданського

Зашуміла ліщинонька,

Заплакала дівчинонька.

Заплакала, затужила, –

Нема того, що любила.

Нема його, вже й не буде –

Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили,

Щоб ми в парі не ходили.

– Ти приїдеш – збаламутиш

Як поїдеш, то й забудеш.

Хочеш мене розкохати,

А потому занехати.

– Нехай камінь розпукає,

Синє море висихає,

Нехай вимруть злії люди,

Таки ж бо ти моя будеш.

Я з Подолля повернуся

І з тобою оженюся.

– Не женися ти зі мною,

Не поправиш долю свою,

Будеш потім нарікати,

Свою долю проклинати,

Що з вбогою оженився

Та й навік запропастився.

Примітки

Зашуміла ліщинонька. Т. 1. Смутнії, № 47.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 134.