Рожа

В. Ганка,
переклад І. Вагилевича

Ах ти, роже, красна роже!

Чомусь-сь рано розцвіла,

А розцвівши, померзла,

Померзнувши, ув’яла,

Ув’янувши, опала?..

Вечір сиділа-м, довго сиділа-м,

Нич діждати не могла-м;

Всі тріски, лучниці зжегла-м.

Уснула-м. Снило ми ся в сні,

Якоби мені, небозі,

На правій руці з перста

Зволікся золотий перстенець,

Змикнувся дорогий камінець;

Камінця не найшла-м,

Милого ся не діждала-м.

Примітки

Переклад із «Краледворського рукопису». Вперше надруковано у чеському науковому журналі «Časopis Českeho Museum», 1838, т. 3, с. 399 – 400, у тексті статті Яна Православа Коубека. Автограф невідомий. Передруковано у вид : Шашкевич Маркіян, Вагилевич Іван, Головацький Яків. Твори, с. 174.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 395 – 396.