Система агрегатного індексування

Андрієнко В.Ю.

Агрегатне індексування займає центральне місце в теорії індексів і широко застосовується в економічній практиці. Однак, основні його положення ще не мають належної цілісності і переконливості. При обґрунтуванні побудови агрегатних індексів переважають посилання на різні "економічні міркування", які внутрішньо суперечливі і не пов’язані між собою. По суті, агрегатне індексування зводиться до локальних економічних ситуацій, суб’єктивне трактування яких і приводить дослідника до вибору найбільш вірної, на його погляд, системи індексів. Тому традиційний підхід до дослідження взаємопов’язаних явищ є суперечливим і слугує об’єктом постійних дискусій.

Найбільш спірні питання в агрегатних індексах – це трактування принципів зважування показників, що індексуються, вибір форми використання наукової абстракції, способів узгодження абсолютних і відносних приростів об’ємного показника по чинниках тощо. Але основна проблема агрегатних індексів – вивчення динаміки структурного фактора, оскільки структурний стан явищ, що індексуються, – специфічна особливість агрегатних індексів взагалі. Останні застосовуються тільки там, де взаємопов’язані явища представлені в певному структурному вигляді.

У теорії та практиці склалися дві концепції індексування структурних зрушень, які будуються на протилежних принципах зважування структури сукупності, що вивчається. Але обидва принципи недостовірно відображають вплив структурного чинника на результативний показник. Далі буде викладено новий підхід до індексування структурних зрушень відповідно до новітніх наукових розробок з вдосконалення агрегатного індексування, що, в свою чергу, викликало істотні зміни в побудові системи агрегатних індексів взагалі.

Вдосконалення агрегатного індексування пов’язане з необхідністю більш широкого розгалуження системи агрегатних індексів, передусім з метою більш розгорнутої характеристики змін кількісних показників, що мають складну економічну природу. Вони постійно зазнають кількісно-якісних змін, що відбуваються в різних напрямах. Наприклад, чисельність працівників сфери матеріального виробництва або окремої його галузі змінюється не тільки в кількісному плані. Поряд з цим відбуваються якісні зміни самої робочої сили: підвищується рівень професійної майстерності, поліпшується забезпеченість більш досконалою технікою тощо. Отже, для повнішої характеристики зміни кількісно-якісної сторони чисельності працівників одного показника недостатньо, оскільки, фізична чисельність працівників і інші кількісні ознаки, що розглядається в динаміці, є непорівнюваними за їх якісним станом.

Суть агрегатного індексування зводиться до необхідності розгляду всіх вхідних в індексну систему показників (об’ємних, кількісних, якісних) як складних економічних явищ. Кожний показник повинен мати свою систему індексів, але об’єднаних спільною методологічною основою. Інший важливий момент індексування можна сформулювати так: оскільки між кількісними та якісними показниками індексної системи існує діалектичний взаємозв’язок, об’єктом будь-якого дослідження повинен бути результат цього взаємозв’язку, який являє собою складне економічне явище. Задача індексного аналізу – встановити економічні наслідки взаємного впливу кількісних і якісних показників. Адже певні внутрішні зміни кількісного показника (наприклад, його структура) зумовлюють відповідні зміни якісного показника, і навпаки, зміна рівня якісного показника означає зміну внутрішніх якісних параметрів кількісного показника. Всі ці взаємні впливи повинні отримати в рамках індексного аналізу відповідну цифрову характеристику, тобто знайти відображення в певних індексних побудовах.

Опубліковано : Андрієнко В.Ю. Cтатистичні індекси в економічних дослідженнях. – К. : 2004 р., с. 33 – 35.