Індекси об’ємних показників
Андрієнко В.Ю.
У рамках індексного аналізу, як ми пересвідчились, зміна будь-якого об’ємного показника формується під впливом трьох чинників – кількісного, якісного і структурного. Але в традиційному агрегатному індексуванні в аналізі беруть участь тільки два перших чинники, оскільки структурний чинник в такому індексуванні не має самостійного числового відображення.
У концепції, що розглядається нами, він подібно першим двом чинникам отримав самостійне відображення у вигляді структурного коефіцієнта К, що обчислюється на рівні звітного і базисного періодів. Тому основна форма агрегатного індексу об’ємного показника об’єктивно перетворюється у трьохелементну. У нашому прикладі індекс валового збору зерна виразиться наступним індексним агрегатом:
Це означає, що валовий збір зріс у цілому в 1,298 рази, у тому числі за рахунок розширення посівних площ – у 1,1 рази, за рахунок зростання врожайності культур – у 1,143 рази і за рахунок структурних зрушень – у 1,032 рази. У фізичній вазі це зростання складе відповідно 225, 342 і 93 ц.
Послідовність визначення впливу чинників на результативний показник математично побудована тут в напрямі "кількісно-якісно-структурний" чинники. А чому не навпаки або в іншій комбінації?
У традиційних агрегатних індексах об’ємних показників послідовність визначення впливу кількісного і якісного чинників обґрунтовується певними "економічними міркуваннями" або, кажучи точніше, вони не мають чіткої логічної аргументації, оскільки таких міркувань, причому взаємовиключаючих, може бути багато. Очевидно, для більш переконливого розв’язання питання про послідовність чинників і принципів їх зважування необхідно використати інші логічні посилки.
Якщо перераховані чинники об’ємного показника представити у вигляді функціонуючого організму, що постійно змінюється, то їх зміни пов’язані з певною субординацією у часі. Не підлягає сумніву, що першим у плані виникнення і початку функіонування всієї системи є кількісний чинник (у нашому випадку посівні площі). Він у звітному періоді зазнає певних кількісних змін ще до появи якісного чинника, бо останній формується в процесі функціонування кількісного чинника, що виник або змінився. Отже, діалектика взаємоіснування даних чинників така, що зміни кількісного чинника в більшій мірі претендують на першочергове визначення. Інакше кажучи, є підстави вважати, що в будь-яких індексних моделях першим чинником, що підлягає індексуванню, є кількісний, а вже за ним слідує якісний.
Але, можливо, за кількісним логічніше розташувати структурний чинник, адже зміна рівня кількісного чинника, як правило, веде до одночасної зміни і його структури. Сенс в такій постановці питання є. Але потрібно пам’ятати, що структурні зміни лише кількісного чинника не дають повної уяви про їх значущість доки не стане відома "поведінка" в таких умовах якісного чинника.
Отже, будучи результатом взаємодії нових рівнів кількісного і якісного чинників, що змінилися, структурний чинник може бути в повній мірі оцінений лише з урахуванням всіх кількісно-якісних змін у системі досліджуваних явищ. Тому він закономірно в індексній системі знаходиться на останньому місці.
Трифакторна індексна модель об’ємного показника, будучи основною формою агрегатного індексування, може бути перетворена в чотирифакторну. Основою такого перетворення слугує та обставина, що структурний чинник за своїм змістом є складним економічним явищем, в якому умовно можна виділити зміну співвідношень між індивідуальними рівнями якісного показника та зміну, власне, структури кількісного показника. З врахування цього чотирифакторна індексна модель матиме такий вигляд:
Перші два індекси щойно наведеної рівності не потребують особливих пояснень, тому що в них індексуються відповідно кількісний П і якісний у фактори зовнішнього зв’язку з переміною структури факторів. Чисельник третього індексу характеризує той умовний валовий збір зерна, який мав би місце при звітному розмірі посівних площ і середньої врожайності, яка утворилася із звітної врожайності окремих культур, але при базисній структурі посівних площ Σу1d0. Іншими словами, це розмір перенесеного впливу структури посівів базисного періоду в умови врожайності звітного періоду або, що теж саме, розмір зміни структури (співвідношень) у рівнях врожайності. Чисельник четвертого індексу крім даної структурної зміни враховує і зміну структури посівних площ, тобто цей індекс відображає структурні зрушення, що відбулися у посівних площах порівняно з базисним періодом.
Опубліковано : Андрієнко В.Ю. Cтатистичні індекси в економічних дослідженнях. – К. : 2004 р., с. 62 – 64.