Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Біля самого Чорного моря

Й.Пікаревич. (АПН). Одеса

Теплоходи і поїзди доставили в Одесу групи малюків у супроводі батьків, евакуйованих після аварії на Чорнобильській АЕС із 30-кілометрової зони навколо неї. Сюди ж прибуло багато чорнобильських школярів, які закінчили навчальний рік за межами цієї зони – у Макарівському, Іванківському, Бородянському та деяких інших районах Київської області. У підготовці до їх прийому брали участь організації охорони здоров’я, народної освіти, культури і спорту, діяльність яких координує Одеська обласна рада профспілок.

– Де ви розміщуєте дітей? – запитав я голову облпрофради Олексія Георгійовича Гурського.

– Насамперед у літніх здравницях, підготовка яких до сезону була значно прискорена. На місяць раніше звичайного відкрито піонерські табори. Допомогу подавали співробітники будинків відпочинку і пансіонатів, колективи підприємств, у веденні яких перебувають піонерські табори. Люди працювали, не рахуючись з часом, у вихідні і святкові дні. Готуючись до прийому дітей на відпочинок, завчасно завезли ліжка, постільну білизну, продукти. Штати укомплектовані, хоча потрібні були додатково вихователі, лікарі, медсестри. Дуже допомогли нам добровольці, зокрема студенти педагогічного і медичного інститутів.

– Очевидно, одеським дітям доведеться в піонерських таборах потіснитися?

– Звичайно. Але біди в цьому немає, тим більше що море у них постійно під боком. Для них ми розгорнемо табори при школах, а на пляжах усім місця вистачить. Зазначу, що юні одесити і їх батьки добро розуміють ситуацію.

– Як використовуються пансіонати і санаторії, в яких звичайно відпочивають дорослі?

– Вони приймають дітей, які приїжджають з батьками. Туди спеціально завезено дитячі меблі, обладнано ігрові майданчики. Путівки у ці здравниці, раніше розіслані профспілковим організаціям і підприємствам, відкликані нами з тим, щоб вивільнити місця для відпочиваючих із зони Чорнобиля.

…У піонерських таборах «Молода гвардія» і «Прибережний», де розміщена перша група дітей із Чорнобиля, я взяв кілька коротких інтерв’ю.

Петро Пилипенко, лікар: «Я супроводжував дітей із Чорнобиля і Прип’яті. Повторні аналізи, взяті у моїх підопічних уже тут, в Одесі, не викликають сумнівів. Проте уважний контроль буде продовжено. Для цього медичний персонал пройшов необхідний інструктаж, медпункти оснащені спеціальною апаратурою».

Володимир Тарасов, викладач: «Зустріли нас добре. Розмістились у «Прибережному». Поруч море з піщаним пляжем, ігрові майданчики, кінотеатр, клуб – усе, що треба для відпочинку. Діти загоряють на березі моря. До речі, багато хто побачив його вперше».

Владислав Стельмах, син начальника зміни дозиметристів на Чорнобильській АЕС: «Мені тут усе подобається, особливо море. З Чорнобилем працює телефонний зв’язок. Знаю, що папа несе вахту на станції. Мені повезло: зустрівся тут з мамою, яка ще до аварії поїхала в одеський санаторій на лікування».

Київська правда, 1986 р., 29.05, № 128 (18610).