З усіх республік країни…
РАТАУ
Чорнобиль. Назва цього невеликого українського містечка стала паролем мужності, самовідданої праці радянських людей… Напружені завдання по ліквідації наслідків аварії розв’язуються сьогодні не тільки в районі атомної електростанції, а й на багатьох підприємствах країни, які забезпечують усім необхідним тих, хто веде роботу на самій станції.
З усіх республік ідуть сюди в ці дні різні вантажі. За швидкісним графіком з Ленінграда прибув состав, сформований залізничниками Октябрської магістралі. На платформах – будівельне устаткування, створене в об’єднанні «Ленстройробот». У три зміни працювали машинобудівники, щоб в рекордно короткі строки скласти потрібні для Чорнобиля екскаватори. Прискореними темпами створюється в об’єднанні транспортно-перевантажувальна техніка з дистанційним управлінням.
Телефонний дзвінок з Києва на Запорізькому заводі металоконструкцій пролунав у суботу ввечері: для проведення дезактивації потрібні спеціальні ємкості. Металурги обіцяли дати прокат тільки на ранок. Але ще до цього строку закипіла робота в затихлих було на вихідні дні заводських цехах. На пропозицію творчої бригади новаторів почали терміново переобладнувати кілька майже готових резервуарів. Залізничні платформи, що прибули на світанку з металом, виявились дуже до речі. Не залишаючи цехів, працювали металісти. І замовлення, на яке в звичайний час пішло б не менш як два тижні, було виконано за три доби.
Достроково відправив на Чорнобильську АЕС партію високопродуктивного обладнання колектив Одеського заводу будівельно-опоряджувальних машин.
– Як тільки було одержано завдання, робітники запропонували виконати його відразу ж, хоча наближались вихідні дні, – розповідає директор заводу Г.С.Лобашов. – Вони гаряче підтримали пропозицію бригади складальників, очолюваної комуністом Г.Е.Козачком, працювати цілу добу. З тим обсягом робіт, який у звичайному режимі зайняв би десять днів, справилися за дві доби.
Багатьом підприємствам доводиться освоювати випуск нової, невластивої їм продукції. Для охолодження активної зони аварійного реактора потрібен був, наприклад, особливий трубопровід. Зварити його фрагменти на місці було неможливо. На допомогу прийшли вчені Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона АН УРСР. З завданням успішно справився творчий колектив відділу зварювання високолегованих сталей і сплавів та експериментального виробництва. Роботу очолив заступник керівника відділу, кандидат технічних наук В.С.Савченко. Виконати відповідальне замовлення доручили майстрам аргонодугового і електродугового зварювання О.І.Головатенку і В.О.Тодонову. Уже через півдня конструкція була готова до відправки.
Чотири дні відводилось Ізюмському приладобудівному заводу, щоб налагодити виготовлення незвичайного скла. Три доби група спеціалістів на чолі з інженером Ю.Ф.Гайдаровим майже не змикала очей. Було розроблено нову технологію варіння скломаси, її пресування і формування. Продукцію вже відвантажено за призначенням.
При Держпостачі УРСР діє спеціальний штаб, який взяв на себе координацію поставок устаткування. Проблеми розв’язуються комплексно, швидко. Двічі на прохання штабу виконували термінові замовлення Чорнобильської АЕС гумотехніки Черкеська. Робітники та інженерно-технічні працівники заводу зуміли, ущільнивши свій час, так організувати працю, що її продуктивність порівняно з досягнутою зросла вдвоє.
На два дні раніше строку виконав замовлення Чорнобильської АЕС колектив Красноярського виробничого об’єднання «Искра». Уже на другий день після одержання замовлення було видано першу партію необхідної продукції.
Ініціатором багатьох патріотичних починань у справі допомоги Чорнобилю у ці дні виступає молодь. Одне з них народилося на Львівському автобусному заводі. Про термінове замовлення тут дізналися наприкінці робочого дня: треба було виготовити машини з протирадіаційним захистом. Молодь кузовного цеху – слюсарі, електрозварники, інженерно-технічні працівники об’єднались у комсомольсько-молодіжний колектив на чолі з технологом І.В.Гулою. Поки обговорювались конструкторські і технічні проблеми по виконанню завдання, на відведеному майданчику почали розбирання готових серійних автобусів, які треба було обшити свинцевим листом. Дві доби хлопці не виходили з цеху. Заводські служби «тилу» організували для них харчування, створили умови для короткочасного відпочинку. Тільки коли автобуси були навантажені на залізничні платформи, вахту прийняла інша зміна.
«Чорнобиль, АЕС». І вдень і вночі продовжують йти на цю адресу вантажі, необхідні для ліквідації наслідків аварії. З Дніпропетровського заводу металургійного устаткування доставлено партію нестандартних чавунних тюбінгів, з Липецька – сталевий лист, з Одеси, Сум і Луцька прибули препарати і прилади для медиків. Спеціальну апаратуру прислали колективи Ташкентського електротехнічного заводу і заводу реле і автоматики об’єднання «Середазелектроапарат».
У багатьох куточках країни радянські люди живуть турботами про те, щоб швидше ліквідувати наслідки аварії.
Радянська Україна, 1986 р., 29.05, № 121 (19626).
На диво змістовна і насичена подробицями розповідь.