Третій уряд
Олександр Кучерук
24 жовтня – 14 листопада 1918 р.
Урядова криза вимагала зміни кабінету. На посаду голови нового уряду розглядали кількох кандидатів: Д. Багалій, І. Шраг, П. Дорошенко, – але усі вони відмовилися очолити новий склад кабінету [213], додатково розглядалися ще кандидатури С. Шелухіна, Д. Марковича, П. Стебницького [214].
Персональний склад [215]
Лизогуб Ф. | голова Ради Міністрів, міністр внутрішніх справ |
Дорошенко Д. | міністр закордонних справ |
Рогоза О. | в. о. військового міністра |
Максимов М. | в. о. морського міністра |
Рейнбот В. | керуючий міністерством внутрішніх справ |
Ржепецький А. | міністр фінансів |
Лотоцький О. | міністр сповідань |
Стебницький П. | міністр народної освіти |
Леонтович В. | міністр земельних справ |
Гербель С. | міністр продовольчих справ |
Вязлов А. | міністр юстиції |
Меринг С. | міністр торгу й промисловості |
Бутенко Б. | міністр шляхів |
Славинський М. | міністр праці |
Любинський Ю. | міністр народного здоров’я |
Зінківський В. | міністр ісповідань |
Чубинський М. | міністр юстиції |
Петров С. | державний контролер |
Завадський С. | державний секретар |
23 вересня 1918 р. РМ виділила з складу військового міністерства в окрему структуру Морське міністерство [216], а 30 вересня ухвалила призначити адмірала О. Немітца морським міністром [217]. Однак гетьман призначив на цю посаду М. Максиміва. [218]
1 листопада гетьман П. Скоропадський затвердив генерала О. Рогозу військовим міністром [219].
Примітки
213. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914-1918). – Частина третя. Доба Гетьманщини (1918). – С.77.
214. Чикаленко Є. Щоденник. – Том ІІ. (1918 – 1919). – К., 2004. – С.123.
215. Встановлено за: Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914-1918). – Частина третя. Доба Гетьманщини (1918). – С.60 – 61; Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1919. – С.162. та Киевская мысль. – 24 жовтня 1918. Уточнено за: Державний вістник. – 26 жовтня 1918.
216. ЦДАВО України. Ф.1064. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 260.
217. ЦДАВО України. Ф.1064. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 266.
218. Про те, що саме М. Максимів був морським міністром свідчить документ: ЦДАВО України. Ф.1064. – Оп. 1. – Спр. 7. – Арк. 4 – 5.
219. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1919. – С.177.