Перелік підприємств Славутського району, що діяли до 1917 року

В.Берковський

а) суконне виробництво

1. Славутська суконна фабрика. Власник – князь Роман Владиславович Сангушко. Відкрита у 1814 році. У 1848 р. тут працювало 383 робітники (виробіток 50 000 аршинів сукна в рік), у 1857 р. – 507 робітників, але у 1894 р. – лише 180 робітників. Виробляла 22 тисячі аршин сукна (15 650 метрів) шинельного типу та 3 500 аршин (2 490 м) відомих славутських ковдр, пледів, шарфів. Товарообіг – 76 000 карбованців російських у рік. Технічне забезпечення: 1 парова машина на 40 к.с., 37 – чесальних апаратів, 13 – прядильних апаратів, 35 – ткацьких ручних станків, 24 – ткацьких механічних станки [2, 114; 10, 10; 12, 373].

2. Славутська суконна фабрика. Власник – міщанин славутський Шмуль Фінкельман. Відкрита у 1855 р. У 1894 р. тут працювало 11 робітників. Виробляла 2 000 аршин сукна для пальт та костюмів (1 423 м.). Товарообіг – 2 000 карб. у рік. Технічне забезпечення : 3 ручних ткацьких станки [10, 10].

3. Аннопільська суконна фабрика. Відкрита у 1830-х рр. Товарообіг (дані 1869 р.) – 8 000 карб. [5, 274].

4. Аннопільська суконна фабрика. Відкрита у 1850-х рр. Товарообіг ( дані 1869 р.) – 6 000 карб. [5, 274].

5. Аннопільська суконна фабрика. Відкрита у кінці 1850-х рр. Товарообіг на 1869 р. становив 950 карб. [5, 274].

6. Льонопрядильний завод в с. Цвітоха. Власник – командування Південно-Західним фронтом. Завод діяв протягом 1914 – 1917 рр.[11, Од.зб.16, Арк.2-3].

б) Паперове та картонне виробництво

1. Паперова фабрика с. Ташки. Власник – купець славутський Гешель Пінхасович Шапіро. Відкрито у 1882 р. Працює у 1894 р. – 25 робітників. Виробляла 18 000 пудів цукрового паперу ( 306 тонн) та 20 000 пудів дерев’яної маси (328 т). Товарообіг – 44000 карб. Технічне забезпечення : 1 парова машина на 6 кінських сил, 3 водяних двигуни, 4 роля, 1 машина по виготовленню дерев’яної маси [10, 114; 12, 432].

2. Славутська паперова фабрика. Власник – спільне товариство князь Р.В.Сангушко та іноземці Лауденбах і Шейтц. Відкрито у 1842 р. Працює на 1894 р. – 30 робітників. Виготовляє 20 000 пудів обгорткового паперу ( 328 т). Товарообіг у 1860 р. – 100 000 карб., у 1894 р. – 40 000 карб. Працює на закордонній привізній сировині. Технічне забезпечення: 2 парових машини по 20 к.с. кожна, 2 водяних двигуни, 6 ролів, 1 тряпкопереробна машина, 1 машина по виробленню дерев’яної маси [10, 114].

3. Полянська паперова фабрика. Власники – землевласники Ісаак та Марія Герман. Відкрито у 1856 р. Працівників на 1894 р. – 28. Виробляє 21 000 пудів цукрового паперу (344 т). Технічне забезпечення: водяні двигуни, 3 роля [10, 114; 12, 256].

4. Славутська паперова фабрика. Власник – князь Р.В.Сангушко. Відкрито у кінці ХІХ ст. У 1914 р.- 91 робітник, у 1916 р.- 93 робітники. У 1880-х рр. переорієнтовано на виробництво цигаркового паперу, тоді ж перейшла до "Дитятківського акціонерного товариства".

5. Комарівська паперова фабрика. Власник –"Акційне товариство письмово-паперової фабрики в Кривині". Працює – 70 робітників. Товарообіг у 1898 – 1900 рр. Становив 100 000 карб. У 1913 р. відома виготовленням експортного високоякісного цигаркового паперу.

6. Кривинська фабрика з виготовлення картону й холсту. Власник – "Акційне товариство письмово-паперової фабрики в Кривині" [9, 185].

в) Лісопильне та деревообробне виробництво

1. Славутський лісопильний завод. Власник – князь Р.В.Сангушко. Відкрито у 1874 р. Працює – 27 осіб. Товарообіг – 45 000 карб. у рік. Технічне забезпечення: 1 парова машина [10, 129].

2. Лісопильний завод в с. Цвітоха. Власник – князь Р.В.Сангушко. Відкрито у 1780-x рp. Працює – 8 осіб. Товарообіг – 13 000 карб. у рік [10, 129; 14, 247, № 756].

3. Лісопильний цех с. Полянь. Відкрито при паперовій фабриці для забезпечення її сировиною.

4. Лісопильний цех в с. Крупець.

5. Лісопильний цех в с. Сільце. Товарообіг на 1911 рік становив 22 839 карб. у рік [12, 364].

6. Фабрика дерев’яної маси в с. Голики. Відкрита в останній чверті ХІХ ст. [12, 284].

г) Смолове, дьогтярне й скипидарне виробництво

1. Поташний завод в с. Цвітоха. Власник – міщанин славутський Мордух Гройс. Відкрито у 1879 р. Добуває у рік 4 060 відер смоли (49 938 л) та 750 відер скіпі дару (9 225 л). Працює – 4 робітники. Товарообіг 2 000 карб. у рік [10, 161; 12, 508].

2. Хіміко-технічний завод в с. Цвітоха. Власник – князь Р.В.Сангушко. Відкрито у останньому двадцятиріччі ХІХ ст. Товарообіг на 1911 рік склав 3 106 карб. [12, 508].

3. Хімічний завод у с. Варварівка. Збудовано у 1859 р. німцями Гесселем та Ейгхорном. Виробляли – оцет, скіпі дар, самфін (скіпі дар очищений хімічним способом).

д) Шкіропереробне виробництво

1. Берездівський шкіропереробний завод. Власник – купець славутський Герш Бараг. Відкрито у 1853 р. Працює 20 робітників. Перероблює 1 350 шкір у рік. Товарообіг у 1894 р. становив 6 000 карб., у 1911 р. – 2 385 карб. [5, 310; 10, 233]

2. Славутський шкіропереробний цех. Працював виключно на місто. Товарообіг менше 1 000 карб. у рік [12, 373].

3. Шкіропереробний цех в с. Крупець. Товарообіг менше 800 карб. у рік.

4. Шкіропереробний цех в с. Красностав. Власник – купець Бітчендлер. Товарообіг менше 1 000 карб. у рік [11,Од.зб.54, Арк.54; 12, 557].

5. Шкіропереробний завод в с. Аннопіль. Товарообіг менше 2 000 карб. у рік [5, 274; 9, 185].

6. Шкіропереробний завод в с. Берездов. Відкрито у 1868 р. Працює – 9 робітників. Товарообіг на 1911 р. – 2 385 карб. [5, 310].

7. Шкіропереробний цех в с. Аннопіль. Товарообіг менше 1 000 карб. у рік [5, 274].

8. Шкіропереробний завод в с.Бараннє. Власник – Карл Шленкер. Завод діяв у 1870- 1880-х рр. [11, Од.зб.56, ч.9. – Арк.1].

9. Шкіропереробний завод в с. Берездов. Відкрито у 1868 р. Працює – 11 робітників. Товарообіг на 1911 р. – 2 385 карб. [5, 310].

е) Машинобудування та металообробка

1. Славутський машинобудівельний завод. Власник – князь Р.В.Сангушко, а з 1878 р. акціонерне товариство Лільпоп, Рау і Левенштейн. Відкрито у 1858 р. Працює у 1878 р. – 600 робітників, у 1894 р. – лише 180 робітників. Виробляв парові та сільськогосподарські машини. Товарообіг у 1860 р. становив 100 000 карб., у 1895 р. – 111 000 карб. на рік. Технічне забезпечення: 1 парова машина у 30 к.с., 16 горнів, 2 вентилятори, 3 вагри. Завод забезпечений механічним реманентом з Англії та Бельгії, придбаним в кінці 1850-х рр. директором заводу англійцем Дж. Вардом [10, 373].

2. Славутський чавуноливарний завод. Товарообіг на 1911 р. – 60 000 карб. [5, 294]

3. Славутський механічний завод. До 1878 – 1879 рр. був об’єднаний з машинобудівним заводом [7, 365].

4. Славутський каретний цех [14, 284].

5. Ковальський цех у с. Кривин. Товарообіг до 1 500 карб. на рік [9, 185].

ж) Винокуріння, ґуральництво, пивоваріння-медоваріння, тютюнопереробка

1. Комарівський спиртозавод № 38. Власник – поміщик Ісаак Герман. Заснований у 1838 р. Працює – 8 осіб. Виготовляє 5 260 відер спирту (64 698 л) у рік. Згідно даних 1838 року [10, 598; 12, 529].

2. Спиртозавод у с. Цвітоха № 262. Власник – князь Р.В.Сангушко. Заснований у 1838 р. Працює – 14 робітників. Виготовляв 4 000 відер спирту (49 200 л) у рік [10, 598; 12, 508].

3. Спиртозавод у с. Плоска. Власник – князь Е.Четвертинський. Виробляє 28 676 відер спирту (352 714 л). Дані на 1916 рік [11, Од.зб.68, Арк.11; 12, 242].

4. Спиртозавод у с. Пузирки. Власник – графиня Потоцька. Виробляв 8 875 відер спирту (352 714 л) у рік. Дані на 1916 рік [11, Од.зб.1,ч.1, Арк.151; 12, 275].

5. Спиртозавод у с. Ганнопіль. Власник – графиня Д.Красинська. Заснований у 1840-х рр. Виробляв 38 457 відер спирту (473 021 л) у рік. Дані на 1911 рік [11, Од.зб. 68, Арк. 11; 12, 57].

6. Спиртозавод у с. Лисиче. Власник – поміщик І.Хілевський [11, Од.зб.68, Арк.12].

7. Спиртозавод у с. Хвощівка. Власник – поміщик Подгурський [11, Од.зб.68, Арк.6 зв.].

8. Спиртозавод у с. Хоняків. Власник – поміщиця Л.Зволинська [11, Од.зб.68, Арк.12].

9. Спиртозавод у с. Хоровець. Власник – княгиня М.Сангушко [11, Од.зб.68, Арк.13]

10. Ґуральня у с. Крупець. Власник – графиня Д.Красинська. Товарообіг менше 1 000 карб. у рік [11, Од.зб.68, Арк. 11;12, 581].

11. Славутський винокурний завод. Власник – князь Р.В.Сангушко. Товарообіг менше 2 000 карб. у рік [5, 294].

12. Винокурний завод в с. Голики. Власник – поміщик Франковський. Діяв у 1850-х рр. [11, Од.зб.68, Арк. 12].

13. Винокурний завод в с. Нетішин. Власник – князь В.Яблоновський [11, Од.зб.68, Арк. 12].

14. Винокурний завод в с. Селичів. Власник – поміщик Л.Горновський [11, Од.зб.68, Арк. 6].

15. Винокурний завод в с. Печиводи. Власник – поміщик Микулич [11, Од.зб.68, Арк. 6].

16. Винокурний завод у с. Клепачі. Власник – поміщик Л.Вихшемський. Діяв у 1850-х рр. [11, Од.зб.68, Арк.12].

17. Винокурний завод в с. Кутки. Власник – поміщик В.Хічевський [11, Од.зб.68, Арк.6].

18. Берездівський медоварний завод. Виробляв менше 2 500 карб. на рік [12, 82].

19. Славутський пивоваренний завод. Власник – князь Р.В.Сангушко. Заснований у 1824 р. Працює на 1824-1829 рр. – 3 робітники. Виготовляв на початку ХХ ст. – 7 сортів пива. Товарообіг на 1850 р. – 7 000 карб., на 1911 р. – 21 250 карб. У рік виготовлялося не менше 9 000 відер пива (110 700 л). Це є перший з найстаріших пивзаводів Волині [5, 294; 10, 657].

20. Тютюнова фабрика в м. Славута. Відкрита у 1851 р. Власник – купець Галькевич [11, Од.зб.217. – Арк..1-5].

з) Виробництво свічок, руберойду, асфальту, мастил (мінеральних та змащувальних)

1. Славутський толевий завод. Власник – поміщик Станіслав Петрович Гойжевський. Відкрито у 1880 р. Працює – 6 робітників. Виробляє 20 тис. кв. аршинів руберойду (14 230 кв.м.), 600 пудів асфальтового лаку (9 828 кг), 200 пудів колісної мазі (5 276 кг). Товарообіг – 4 000 карб. у рік. Завод був єдиним на усю Волинську губернію [10, 726].

2. Славутський свічковий завод. Товарообіг менше 1 500 карб. у рік [5, 294; 11, Од.зб. 1209].

3. Славутський восковий завод. Відкритий до 1860 р. [11, Од.зб. 1209]

4. Ганнопільський свічковий завод. Товарообіг менше 1 500 карб. у рік [5, 274].

5. Славутська толева фабрика № 2 і № 3. Власники купці славутські Шапіто та Епштейн. Товарообіг становив на 1914 р. 55 000 карб. в загальному [11, Од.зб. 204, Арк. 1-30; Од.зб.4. – Арк.283; 12, 373].

і) Виробництво черепиці, цегли, гонти, порцеляни та гончарних виробів

1. Славутська черепична фабрика. Власник – князь Р.В.Сангушко [12, 373].

2. Черепична фабрика в с. Красностав [12, 557].

3. Фабрика по виготовленню гонти в с. Цвітоха [12, 508].

4. Цегельня в с. Красностав [12, 557].

5. Цегельня в с. Миньківці. Власник – князь Р.В.Сангушко [11, Од.зб.123, Арк.123; 12,89].

6. Цегельня в с. Великий Правутин. Працювала у 1848 – 1869 рр. Власник поміщик А.В.Воронич. Закрита з-за нестачі сировини.

7. Славутський цегельний завод. Відкритий до 1861 р. [11, Од.зб. 500. – Арк..1-15]

8. Славутський порцеляновий завод. Власник – князь Р.В.Сангушко. Відкрито у 1908 р.

9. Порцеляновий завод в с. Хоровиця. Власник – славутський єврей Фінкельман. Річний обіг до 19 000 карб. Закритий у 1883 р.

10. Солов’є. Кустарне виробництво сільського посуду.

11. Комарівка. Кустарне виробництво сільського посуду [12, 529].

12. Колом’є. Кустарне виробництво сільського посуду.

к) Млинарство

1. Славутський водяний млин. Власник – князь Р.В.Сангушко. Виробляв – 40 000 пудів помолу (656 т) у рік [12, 373].

2. Водяний млин у с. Комарівка.

3. Водяний вальцевий млин у с. Стригани. Виробляв – 300 000 пудів помолу (4 920 т) у рік [12, 415].

4. Водяний млин у с. Великий Скит [12, 3700].

5. Водяний млин у с. Стригани [12, 415].

6. Водяний млин у с. Голики. Товарообіг – 40 000 карб. у рік [12, 284].

7. Водяний млин у с. Крупець [12, 581].

8. Водяний млин у с. Нетішин. Товарообіг на 168 000 карб. у рік. Виробляв 250 000 пудів помолу (4 095 т) у рік [9, 185; 12, 138].

9. Водяний млин у с. Плоска. Виробляв 15 000 пудів помолу (246 т) у рік [12, 242].

10. Водяний млин у с. Крупець [12, 581].

11. Водяний млин у с. Крупець [12, 581].

12. Водяний великий (на 8 кіл) млин у с. Понора [12, 258].

13. Вітряний млин у с. Вачів [12, 161].

14. Вітряний млин у с. Манятин [12, 116].

15. Вітряний млин у с. Стригани [1, 45].

16. Вітряний млин у с. Миньківці [12, 89].

17. Вітряний млин у с. Великий Правутин. Власник – поміщик А.В.Воронич, а з 1865 р. – вільновідпущеник селянин А.Гашинський. Заснований у 1849 р.

18. Славутський паровий млин. Власник – князь Р.В.Сангушко.

19. Аннопільський паровий млин. Відкритий у 1900-х рр. [1, 45]

20. Паровий млин у с. Красностав. Виробляв 15 000 пудів помолу (246 т) у рік [12, 557].

21. Млини (5 штук) у с. Цвітоха. Тип не визначений [12, 508].

22. Млин у с. Берездов. Тип не визначений.

л) Видобування природних ресурсів

1. Хутір Горельна у 9 км від м. Славута. До середини 1850-х рр. тут видобували залізо з болотних руд [6, 185].

2. Околиці м. Славута. До 1860-х рр. тут видобували буре вугілля.

3. Полянь. Видобування вапнякового каменю й випалення вапна [6,179].

4. Киликиїв. Видобування червоного граніту [12, 494].

5. Красносілка. Видобування граніту [9, 186].

6. Понора. Торфорозробки [12, 258].

м) Типографське виробництво та друкування

1. Славутська єврейська типографія. Заснована у 1720-х рр. князями Сангушко. У 1792 р. продана рабе Моше Шапіто (власне з цього часу друкарня і стає відомою, як єврейська друкарня). Закрита у 1830 р. Відома друком полемічної літератури [4, 40].

2. Славутська типографія М.Я.Гаєцького. Досить тісно співпрацювала з князем Р.В.Сангушко по видавництву його архіву [8, 360].

3. Славутська типографія Р.П.Фукса [8, 360].

н) Тваринництво.

1. Вівцеферма в с. Лисиче. Чисельність отар до 2 тис. Голів [12, 17].

2. Вівцеферма в околицях м. Славута. Чисельність отар до 3 тис. голів.

3. Ферма та молочарня голландського типу в околицях м. Славута. Чисельність стада – 600 голів [14, 508].

4. Славутський конезавод. Власник – князь Р.В.Сангушко. Заснований князем Ієронімом Павловичем Сангушко у 80-х рр. ХVIII ст. У 1798 р. для заводу вперше було закуплено коней. У 1803, 1816, 1821, 1826, 1844, 1858 рр. князівські конюхи (Каетан Бурський, Томаш Мошинський, Францішек Шверчинський) привезли з м. Алеппо (Аравія) майже 53 жеребці-когел’яни та 14 кобил. Крім того закуплено було 15 англійських кобил. У 1901 р. славутське стадо нараховувало 1 154 тяглових коней форнальської породи та 1 281 арабської. Першопочатково стайні розташовувалися на хуторі Хрестівка (46 км від м. Славута) і лише у 1820 р. частина стада була переведена у Славуту. У 50-х рр. ХІХ ст. під с. Бачманівка було збудовано кінний тор де проводилися змагання. Славутська коні були переможцями виставок у Варшаві, Києві, Львові, Вільно, Москві та Петербурзі [7, 365; 15, 487 – 508].

Джерела і література

1. Волынская губерния. Географическо-исторический очерк губернии. В связи с историей Малороссии и Западной России в XVII и XVIII веках./ Сост. С.М.Каретников. – Почаев, 1912. – 131 с.

2. Дерев’янкін Т.І. Мануфактура на Україні в кінці XVIII – першій половині XIX ст. Текстильне виробництво. – К., 1960. – 127 с.

3. Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии.Ч.1. – К., 1887. – 305 с.

4. Китченко Ф. Иноверцы в Волынской губернии // Вестник Юго-Западной и Западной России. Т.II. октябрь. – К.,1863. – C. 30-45

5. О городах и местечках Волынской губернии в торгово-промышленном и других отношениях. – Б.м.,1869. – 318 с.

6. Оссовский Г. Геолого-геогностический очерк Волынской губернии, со взглядом на применение в практическом употреблении местных ископаемых продуктов // Труды Волынского Статистического комитета на 1867 г. – Житомир, 1867. – 188 c.

7. Сборник биографий кавалергардов 1801-1826. По случаю столетнего юбелея кавалергардского её Величества Государыни императрицы Марии Фёдоровны полка. – Спб., 1906. – 402 с.

8. Справочная книга о печати всей России / Сост. Д.В.Вальденберг. Ч.1-2. – Спб., 1911. – 671 с.

9. Торговля и промышленность Европейской России по районам. Вып. X. – Спб., б.г. – 224 с.

10. Указатель фабрик и заводов Европейской России. Материалы для фабрично-заводской статистики / Сост. По официальным сведениям Департамента торговли и мануфактур П.А.Орлов и С.Г.Будагов. – Спб., 1894

11. Центральний державний історичний архів України у м. Київ. – Ф.442 "Канцелярія київського, подільського та волинського генерал-губернатора".; Ф.575

12. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся.(Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). – Вінніпег, 1984.

13. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза, И.А. Ефрона. – Спб., 1900. – Т.ХХХ. – 480 с.

14. Gorczak B. Katalog rękopisow archiwum XX. Sangószków w Sławucie. Ułożył i historya tegoż archiwum skreslil Bronisław Gorczak, konserwator zbiorów slawuckich. – Sławuta, 1902. – 488 s.

15. Polski Słownik biograficzny.- Wrocław-Kraków-Warszawa, 1992. – T.34. – S.476 – 508.

Опубліковано: Славута і Славутчина : минуле і сучасне. – Славута, 2003 р., с. 95 – 101.