11. Торгівля і гроші на Запорожжі
Андрій Чайковський
Запорожці вели торгівлю з Московщиною, Польщею, Татарщиною і Туреччиною. Торгівля була або замінна, або за готівку. Запорожжя продавало скот, коні, вівці, кози, рибу, мед та звірині шкури і коров’яче масло, за яким був великий попит у Криму від татар. До того ще через запорозькі землі йшли перевозові шляхи з тих країц. на південь або на північ. Ті купці платили запорожцям за перевіз і перевозове мито.
Чумацтво було тоді дуже розвинене. Великі чумацькі валки йшли на Крим, відкіля привозили сіль, кримські смушки, вино; з Туреччини привозили крицю та кращу зброю, з Московщини – жито, горілку, з Польщі – залізо, сукно, полотно, кремінь до рушниць, бруски до гострення кіс, папір. Чумакам видавали запорожці перепустки по-турецьки. Другий уряд митний, вже татарський, був на Перекопській шийці. Хто заплатив тут мито і добув перепустку, міг вже безпечно перейти увесь Крим вздовж і впоперек.
Другий торговий шлях йшов Дніпром на суднах. Товар привозили до Очакова, тут перекладали на турецькі торговельні судна і везли в Туреччину. Українські чумаки заїздили аж до ханської столиці Бахчисарая, звідкіля привозили на Україну вовну, сап’янці (там тоді були найкращі кожем’яки). Цей крам перевозили чумаки не раз у Польщу та Московщину. З Очакова привозили чумаки на возах коріння, заграничні вина та горілки, шовкові тканини і багаті вибагливі сідла. З таким самим крамом приїздили на Запорожжя турецькі, грецькі купці аж до самої Січі. Їх судна ставали на річці Підпільній.
На Запорожжі не було своїх грошей. В обігу були гроші сусідські тих країв, з якими вели торгівлю. Найбільше було грошей московських і то мідяних, по 5 копійок. Щоб мати запас золота в запорозькій скарбниці, видав останній кошовий Калнишевський приказ, щоб золоту монету, яка запорожцям дісталась, міняли у скарбника на мідяки до звичайного обороту. Місцева торгівля велася на січовому базарі, про що вже була мова. Тут треба ще згадати, що січові курені вели на базарі в крамницях своїх торгівлю на свій рахунок, незалежно від Січі і за це платили торгове.
Джерело: Чайковський А. Сагайдачний. – К.: Дніпро, 1989 р., с. 540.