Коли прийде

Михайло Харишин

Смерть неминуча, як би не старався,

В безодню тягне, в небуття.

І як би не крутив, в методики не грався,

Нікому ще не було звідти вороття.

В безодню манить, та не спонукає.

Життя сильніше – вибір нам дає:

Долати страх, злітати ввись безкрайню,

Чи падати на дно, буденно, як вже є.

Коли прийде хвилина розставання

З життям земним, з земним буттям,

Волів би я злетіти, щезнути неждано,

Ніж тихо дно відчути прірви, забуття.

18.04.2010, Кишинів