Спів

Михайло Харишин

Щоранку чую півня за вікном,

Його бадьоре – Ку-ку-рі-ку!

І вже не в місті я, а під селом,

Чи ніби лину в батькову домівку.

Щоразу спів мені дає снаги

Зібратися з думками, не розкиснуть,

Очима добрими поглянуть навкруги,

І над життям у самоті помислить.

Вже так влаштовано, мабуть, мені,

Щоб довгий час в розлуці бути,

З сім’єю, серцю близькими людьми,

Не спілкуватися, на чужині побути.

Повсюди надивлюся різних див,

Та співи все ж згадаю голосисті,

Коли – Ку-ку-рі-ку! – простий мотив,

Будив мене щодня в далекім місті.

23.03.2010, Кишинів