До сучасної музи

Панас Мирний

Музо любові, миру й спокою!

Годі співати пісні.

Ондечки бачиш: поза горою

Все вже палає в огні.

Кров заюшила рідную землю,

Де твої співи лились…

А по майданах воля в кайданах

Зично гукає: "борись"!..

В час за неправди всякі одплати,

Як колотнеча встає,

Годі нам, музо, пісні співати

Й тішити серце своє.

А як ти хочеш, щоб тебе знали –

Йди виручати з біди, –

З слова живого скуй самопали

Й з ними між люди іди.

Бий ними, музо, всяку неправду,

Хто б не вчинив її – бий!

В серці людському запосій згоду,

Душу спокоєм повий;

Мир та любов заснуй у краї…

Хай тоді воленька йде,

Тяжкі кайдани хай поскидає,

Щастя з собою веде!

Тоді всі люди будуть вславляти,

Що ти не марно жила,

Що помагала їм добувати

Волі, любові й добра.

Примітки

Вперше надруковано в журналі "Рідний край", 1905, № 1, стор. 1. З деякими виправленнями, зробленими редакцією журналу, автор не погоджувався (див. лист 126). Подається за автографом (ф. 5, № 136). Датується за першодруком кінцем 1905 р.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 65 – 66.