Рибалка Панас Круть
Іван Нечуй-Левицький
Оповідання
1866 року.
Примітки
Вперше, під назвою «Гориславська ніч, або рибалка Панас Круть», надруковано у журн. «Правда» (Львів) за 1868 р., № 23 – 26. Починаючи з 1872 р. («Повісті Івана Нечуя», т. 1, Львів) оповідання друкується під назвою «Рибалка Панас Круть».
За життя Нечуя-Левицького оповідання багато разів перевидавалось: воно входило до всіх найважливіших збірок творів письменника (1872, 1899, 1909 рр.), а також неодноразово видавалось окремою книжкою (1869, 1874, 1887, 1903, 1913 рр.). Готуючи твір до кожного нового видання, письменник вносив певні зміни, переважно мовностилістичного характеру: знімав або замінював окремі слова й речення, скорочував деякі надто розтягнені описи. Особливо багато змін було внесено у текст, який увійшов до другого видання тома І творів Нечуя-Левицького («Іван Нечуй-Левицький. Повісті й оповідання», т. І, вид. 2, К., 1909). Це було останнє авторизоване видання твору, бо видання 1913 р. («Іван Левицький. Рибалка Панас Круть», [К., вид-во «Відродження») було здійснене за текстом тома І творів письменника 1899 р. («Іван Левицький. Повісті й оповідання», т. І, СПб., 1899).
Оповідання «Рибалка Панас Круть» перекладалось російською («Киевлянин», 1874, № 8 – 10; передруковано також у «Сборнике в пользу голодающих самарцев») і польською (журн. «Swjat ilustrowany», 1885) мовами.
Переклад оповідання «Рибалка Панас Круть» у «Киевлянине» супроводжувався приміткою редакції, в якій давалась висока оцінка творчості ще молодого тоді письменника: «Предлагаем читателям
рассказ даровитого, но, к сожалению, малоизвестного еще малорусского писателя – г. Левицкого. Малоизвестного потому, что он пишет не на русском, а на малорусском языке, малодоступном русской читающей публике, под псевдонимом (Нечуй). Первые его сочинения, носящие на себе печать несомненного таланта, печатались за грани цей».
Далі редакція «Киевлянина» висловлювала бажання, щоб Нечуй-Левицький писав російською мовою.
Таким чином, оповідання «Рибалка Панас Круть» – перший твір письменника, надрукований в Росії.
У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається список оповідання, зроблений рукою В. Лукича (ф. 61, № 307).
Подається за текстом: «Іван Нечуй-Левицький. Повісті й оповідання», т. І, вид. 2, К., 1909. В нашому е-перевиданні розділам оповідання дано назви.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1965 р., т. 1, с. 102 – 125.