Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Бурлачка

Іван Нечуй-Левицький

Повість

1876 року, 14 лютого


Примітки

Вперше повість надрукована окремою книжкою: «Бурлачка. Повість І. Левицького», К., 1880.

Цензура дозволила повість до друку 1880 р., вказавши:

«Может быть дозволена к напечатанию, за исключением лишь двух мест на стр. 69, где говорится, что ученики великорусских школ «ломають» церковнославянский язык при церковных чтениях и пениях на великорусский выговор, вместо того, чтобы держаться украинского произношения».

Повість була надрукована без цих місць. Очевидно, зняті місця були у розділі II, де йдеться про навчання Станіслава Ястшембського у білоцерківській гімназії. Оскільки рукопис повісті не зберігся, відновити зняті місця немає можливості.

У том І творів І. С. Нечуя-Левицького видання 1899 р. повість «Бурлачка» увійшла з деякими стилістичними правками та незначними скороченнями. Цей текст другого видання повісті з незначними змінами передруковувався у всіх наступних виданнях.

Готуючи друге видання повісті (1899), можливо, з цензурних міркувань, письменник зняв або переробив окремі місця твору.

Так, у першодруку у характеристиці пана Ястшембського (розділ II) після речення: «Він ставив себе без міри вище од кожного українця, хоч би українець був вчена людина» – йшли такі рядки:

«…в розмові забивав баки кожному страшенними абсурдами, часом зовсім дитячими, і в душі справді думав, що всі дурні, один він розумний, бо він поляк і пан…

Щодо європейських гуманних прогресивних ідей, це була голова незвичайно темна, без просвітку темна, як голова темного мужика. Одна тільки європейська зверхність, європейський костюм, делікатні манери, і то тільки в гостинній, а найбільше з дамами, граціозність, звичайність щиро аристократична одрізняла його од темного мужика».

Речення «В народі прокинулась думка за волю» (стор. 158 нашого видання) у першодруку виглядало так: «В народі прокинулось чуття волі, своєї вигоди і давньої нелюбові до панів…» (розділ II, стор. 25).

Друкується за виданням: «Іван Нечуй-Левицький. Повісті й оповідання», т. II, вид. 3, К., 1905, стор. 353 – 550.

В нашому е-перевиданні розділам повісті дано назви.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1965 р., т. 3, с. 143 – 299.