Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Князь Єремія Вишневецький

Іван Нечуй-Левицький

Роман

1897 року 4 ноября Київ


Вперше надруковано у виданні : І. Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький. – Харків, 1932. Включено у зібрання творів у 10-ти томах (К., 1966. – Т. 7).

Зберігся автограф твору (ЦНБ АН УРСР, Відділ рукописів, ф. 1, од. зб. 27 834), де поруч з нинішньою назвою знаходимо перекреслені заголовок «Князь Ярема Вишневецький» і підзаголовок «Перевертень». У тексті рукопису міститься чимало скорочень, особливо в епізодах, які стосуються юності Єремії Вишневецького, його перебування у львівській єзуїтській колегії, «лобових» авторських характеристик своїх героїв.

Роман було написано в 1896 – 1897 pp. Авторська дата завершення роботи над рукописом – 4 листопада 1897 року. Спочатку між поетом Ц. Білиловським, який тоді жив у Петербурзі, і Нечуєм-Левицьким велися переговори про можливість надрукування твору в альманасі «Складка». Але з невідомих причин домовленість не була досягнута. Письменник пробує надрукувати роман у журналі «Киевская старина», але публікація не відбулася через негативну оцінку твору рецензентом – польським істориком Корзоном. Можливо, досить поширена в польській історіографії інтерпретація Я. Вишневецького як національного героя, суто негативне ставлення до козацьких повстань як «ребелії» (розбійництва), що в корені розходилися із підходом Нечуя-Левицького до змалювання цієї історичної постаті, якось позначились на затягуванні друку «Князя Єремії Вишневецького» у додатках до газети «Діло». У 1912 році Нечуй-Левицький робить спробу все-таки опублікувати твір у Києві; письменник думав включити його до XI тому свого зібрання. Перша світова війна перервала уже розпочату київським видавництвом «Час» роботу над романом, отже, за свого життя письменник так і не побачив публікації багатостраждального роману.

Подається за автографом. В нашому е-перевиданні розділам роману дано назви.

Джерело: Нечуй-Левицький I. Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський. – К.: Дніпро, 1991 р., с. 5 – 246.