15.04.1869 р. До В. В. Ковальова
| Ялта | 15 апреля 1869 року |
Щирий земляче і добродію Віктор Васильевич!
Перечитав я сегодня іще раз Ваше письмо – і ще раз бачу, що не можу вас нічим потішити, бо «нема, нема ні вітру, ні хвилі із нашої України…»
Портрети могили покійного Тараса получив і я од брата покійного – Варфоломея; всего получив 25 штук, продаю по два карбованці (Варфоломей назначив по карбованцеві, а я продаю по два), і коли усі розпродам, пошлю йому гроші. Варфоломей писав до мене, що гроші за портрети підуть тільки на те, щоб поправить хрест на Тарасову могилу, а може, вони підуть і на що друге. Нехай їм бог на все добре помагає.
Питаєтеся мене за мою «Іліаду», так що ж, – я тільки виправив і послав первую пісню – і що там киевляне зробили з нею, до сего часу нічого не знаю. Дальше первої пісні я своего сирого переводу не виправляв і не можу виправлять, поки скільки-небудь не розберу стародавніх преданій арійських і неарійських племен, із которих викувався грецький народ і грецькая міфологія времен Омира. Діло не легке при плохеньких книжках, а все-таки надіюсь що-небудь розібрати. А поки що пожду, що скажуть киевляне і що скажуть земляки про первую пісню, коли її удасться їм напечатать. Будьте здорові та передайте поклін мій щирим одеським землякам, которих я знаю і которих не знаю. Святкуйте щасливо і не забувайте щиро прихильного до вас Ст. Руданського.
Петро Федорович (Падалка) шле Вам низенький поклін. Бухштаб – також.
А у нас під Медведь-горою (Аю-Дагом) в имении Раевского в Портшите найдено еврейское кладбище (гробів до 40) при рытье плантажа для виноградника. Пять плит найдено с рисунками и еврейскими надписями. Я поснимал с них снимки, и когда Бухштаб после праздников поедет в Одессу, я через него перешлю их Вам, і надіюсь, что Ви зробите з ними усе, що слідує.
Ваш Руданський
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 367.
Вперше надруковано у львівському журналі «Зоря», 1886, ч. 6, стор. 96. Автограф невідомий. Подається за першодруком.
В. В. Ковальов – шкільний товариш поета, його щирий приятель, художник.