Глухий і губатий
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Довелося на віку
Глухому з губатим
Раз у церкві, на біду,
У парі стояти.
І губатий що почне
«Отченаш» читати,
То так губи іскладе,
Як ніби свистати.
Довго глухий поглядав.
З злості аж мінився,
Далі руку відвинув,
Ближче приступився
Та по пиці його хвать:
«От тобі – свистати!»
«Бог з тобою, – каже той, –
Бачиш – я губатий!»
Але глухий другий раз:
«Дарма, що багатий!..
У нас церква не на те,
Щоб в нії свистати!»
8 мая [1859].
Примітки
Вперше надруковано І. Франком за копією В. Стрільчевського в ж. «Зоря», 1886, ч. 15-16, стор. 253. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 130, звор. – 131, і «Співомовки 1861», стор. 6 – 7. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 237.