Там її кінець

Степан Руданський

Архирей їден подольський

Такий звичай мав,

Як без грошей була просьба,

То ї не приймав.

Аж дяк якось коротенько

Просить стихаря,

А на білу середину

Кладе хабаря.

Архирей і не гадає,

Що там далі є…

Пробіг живо його просьбу

Та й назад дає.

Той і просить: «Прочитайте ж!»

– Та я прочитав!

«Та іще раз прочитайте!»

– Ще раз прочитав.

«Моя просьба на тім боці,

Там її кінець!»

Аж тоді затримав просьбу

Святий панотець.

11 июня [1859].

Примітки

Вперше надруковано у львівському двотижневику «Зеркало», 1892, № 15 і 16. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 138 – 138, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 249.