Вбили
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Якось жильним четвергом
Чи там середою
Забив багач кабана,
Шмалить над водою.
Кругом нього тьма собак
І дітей до ката…
А найближче з них усіх
Синок його брата.
І, звичайне на селі,
Вбогого дитина,
Тілько на нім і була
Чорна сорочина!
Стоїть бідне хлопченя,
На вогонь пантрує,
Дядьки з носа аж пищать,
А воно й не чує.
Далі багач подививсь:
«Здоров, – каже, – сину!
А чи вбили батько що?» –
Питає хлопчину.
А той тілько носом шморг,
Попід ніс рукою, –
Вбили, – каже, – дядьку мій.
Сучку над водою!
8 июня [1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 8, стор. 181. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 134, звор. – 135.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 242.