Мошкова пісня

Степан Руданський

Улюбився Мошко

У нашу дівчину.

Сидить тай співає

В лихую годину:

«Світить місяць, світить,

І сонця не треба,–

Він не впаде з неба,

Бо добре держиться.

Ой там край Дунаю

Голуби літають, –

Най собі літають,

Бо я їх не пійму.

Сів заєць на дубі,

Оріха кусає…

Бо він виглядає

Милої коханки.

Сів заєць на дубі,

А я коло дуба.

Як ти мені люба,

Сказати не можу!»

4 февраля [1859].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1896, ч. 18, стор. 347. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 101, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 184.