Сама учить
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Біжить дівка; в руках курка,
Сито під пахвою.
Аж дивиться: спочиває
Козак під вербою.
Розпалилася дівчина,
Гвалтом чогось хоче:
То підійде, то загляне
Козакові в очі.
То пуститься утікати,
То знов підступає.
«Та чого ж ти утікаєш?» –
Козак промовляє.
«Який змисний!.. утікаєш!..
Еге!.. не втікати?!
Я вже бачу, що ти хочеш!
Бодай не казати!..»
«Та дурна ти! втікла б курка!
Як тут що зробити?»
«Який змисний!.. втікла б курка?!
А ситом накрити!..»
Не знав козак, що робити, –
Сама научає…
Козак живо видер курку,
Ситом накриває.
Кладе дівку під вербою,
Зміряв, як годиться…
Пішла дівка дорогою –
І не нахвалиться…
18 апреля [1858].
Примітки
Вперше надруковано у виданні: «Твори Степана Руданського. Том III. У Львові, 1897», стор. 44 – 45. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 81 звор. – 82.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 172.