Гроза «Доба»

Герась Соколенко

Душа горить новою ерою,

Залізний ритм у ній росте.

З-за гір блакитна кавалерія

Летить грохочучи у степ.

Окутавшись у синє мариво,

Тремтить від жаху далечінь.

А навкруги цвітуть пожарами

Огні палаючих мечів.

Крилаті коні чешуть гривами

І мчать на віжжах вітрогрань.

Холодний піт з їх пада зливами

На землю, стомлену від ран.

І зорі-іскри під копитами

Злітають, дзвонячи в імлу.

І аж за горами розритими

Я чую відгук грізних лун.

Душа горить новою ерою,

Залізний ритм у ній росте.

Вперед, блакитна кавалеріє,

Тебе чекає спраглий степ.