Озера

Герась Соколенко

В небесах, де хмари білопері,

Плине місяць по своїй путі.

Він проміння кидає в озера,

Мов рибалка весла золоті.

А внизу, над схилами курганів,

Де береза в молоці стоїть,

Хтось нитки виплітає з туманів

І на воду закидає в сіть.

Тишина над горами лягає,

Наче пісня стомлена в боях.

Чорна тінь снується попід гаєм,

Чорна тінь плазує мов змія.

І нікого… спить далекий берег…

Тільки я самотній наче тінь.

Місяць миє кучері в озерах

І пливе між хмар у далечінь.

1942