«Хтось камінь шпурнув з-за діброви…»

Герась Соколенко

Хтось камінь шпурнув з-за діброви,

І він покотився згори,

І небо нахмурило брови,

І вітер хитнув явори.

Мигаючи мідним язиком,

У хмарах дракон затремтів

І чайка пронеслась із криком,

Сховалась у нетрі кущів.

І млою покрилися кручі,

(А гуркіт росте і росте).

І гірко заплакали тучі,

Слізьми умиваючи степ.