«На схилі гір колише зіллям…»

Герась Соколенко

На схилі гір колише зіллям

Леґенда створена в віках.

Вишневі зорі над Поділлям

І шепіт трав у вишняках.

Ніде нікого — тихо — тільки

Шумлять на вітрові жита,

А місяць крадеться між вільхи

І там калину пригорта.

За ним ти йдеш у яр глибокий

Шукать загублені ключі,

І подолянка кароока

Для когось сниться уночі.

В хатах завішують фіранки,

І струни змотує ріка.

Лиш ти і — в горах аж до ранку —

Блукає тінь Кармалюка.