«Прийди в вечір, дівчино…»

Сидір Воробкевич

– Прийди в вечір, дівчино,

Маленькая пташино,

Бо вже довго чекаю,

Сохну, в’яну, конаю.

– Тяжко мені та прийти,

Бо далеко би іти,

Через кладку, водицю,

Гречку, жито, пшеницю.

– Просто мого порога

Веде добра дорога,

Ані кладки, водиці,

Ані жита, пшениці.

– Люба матуся моя,

Як свекруха лихая,

Та не пустить дівчину

У вечірню годину.

– Ти матусю очаруй,

Горівоньки їй зготуй,

Тоді прийди, дівчино,

Червоненька калино!

– Хоть я маму вчарую,

Горівоньки зготую,

То не можу ані раз

Лізти через перелаз.

– В мене, дівче, ворота,

Аж збирає охота

В мою хату ходити,

Мене вірно любити.

– Коли в тебе ворота,

То є в мене охота

В твою хату ходити,

Тебе вірно любити.

Ой щасливий хлопчина,

Бо іде вже дівчина,

Бо іде вже молода,

Солоденька ягода.

Ще миленька не хоче

Приходити у ночі,

Та помалу ся навчить,

Бо все ходить і мовчить.

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 20 – 22.