Рідний край

Сидір Воробкевич

Всюди сонце гріє

Цілий день миленько,

Всюди місяць світить

Вечором красненько;

Та ніде так сонце

Мило світ не гріє,

Місяць перекроєць

Дивно так не мріє,

Як у ріднім краї,

В нашім милім раю.

Всюди вітер віє

Лісом і горою,

Всюди земля вкрита

Зіллям і травою;

Та ніде степами

Вітер так не віє,

Трава долинами

Так не зеленіє,

Як у руськім краю,

В нашім милім раю.

Всюди чорнобрива

Про хлопця гадає,

Всюди хлопець щиро

Дівчину кохає:

Та ніде дівчата

Хлопців так не люблять,

А дівчат щиріше

Хлопці не голублять,

Як у руськім краю,

В нашім милім раю.

Всюди на могилах

Ворони голосять;

Всюди люди стогнуть,

Руки ломлять, просять;

Та ніде так сумно

Ворон не закряче,

Та ніде так народ

В піснях не заплаче,

Як у руськім краю,

В нашім милім раю.

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 14 – 15.