«Чом так сумно, Україно?»

Сидір Воробкевич

Чом так сумно, Україно, твоїми степами?

Чом ся вкрили рідні ниви димом-туманами?

Чому козак і дівчина дні і ночі плачуть?

Чому круки і ворони на могилах крячуть?

Чому будяк на згарищах Січі виростає,

А за Трахтемирів пісня тільки споминає?

Чому на руїнах слави кричить пугач: пугу?

Ци віщує він ще більшу Україні тугу?

Де пропали отамани і козацька слава?

Ци заросли мхом, травою, вкрила їх мурава?

Чому глухо, чому тихо твоїми хатами?

Чому пісні не співають діти із батьками?

Скажи мені, Україно, сердешна сестрице,

Незабутая дружино, сизая орлице!

Рада би я, милий друже, причину сказати,

Та вже в грудях серце мліє, хоче умирати.

Вмирай, вмирай, віще серце, згасай, руське око!

Розступися, свята земле, широко-глибоко!

Може там вам доля-воля мило засвітає.

Квіти зацвітуть і птахи заспівають в гаї.

Примітки

Трахтемирів – село на Дніпрі, нині Канівського району Черкаської області, .

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 24 – 25.