«Дзвіночок долом чути…»

Сидір Воробкевич

Дзвіночок долом чути –

Позвінне то моє,

Зів’ялий лист неначе

На свіжий гріб паде.

Ще вчора божим раєм

Мені здавався світ,

Ще вчора лиш для мене

Пишався гарний цвіт…

А нині жаль, зневіра

Серденько облягли,

Мов мари, розпливлися

Прекрасні мої сни.

Ще вчора лист зелений

З вітрами говорив,

А нині вже зів’ялий

Надію всю покрив!

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 38 – 39.