Дві чірточки з наших русалок

Запис Марка Вовчка

1

Як пішла моя мати у поле на святу неділю, на Зелену-то, до жита, побачить, чи гарне жито. Да пішла кругом, да: «гарне», каже, «слава богу; піду ще і долину побачу», каже. Коли прийшла до долини – аж повнісенька долина діток маленьких, та все, каже, так: скачуть одно проти одного угору да ручками плещуть…

«Не мий ноги об ногу,

Не сій муки над діжу;

Ух, ух.

Солом’яний дух, дух!

Мене мати уродила,

Нехрищене положила».

А вони тільки у плащечках у білесеньких… Дак вона, каже, як злякалася да всилу додому дойшла. Вони її не бачили, а вона їх бачила.

2

Померла баба, така стара, а дочка все плаче по матері: то їй і приснилось… Каже, наче прийшла дівка, да каже їй: «Не плач по своїй матері, твоя мати русалкою». Дак вона каже:

– Де ж вона?

– Діток малесеньких глядить.

Примітки

Фольклорні записи з народних вуст, опубліковані О. В. Марковичем у «Черніговському листку», 1863, № 10, стор. 80.

До публікації додано:

«Ввів у запис із слів жительки хут[ора] Петрушовки Борзенськ[ого] пов[іту], Палажки Квітчиної у 1854 р. Марко Вовчок».

Публікується за текстом, надрукованим у «Черніговському листку», 1863, № 10.

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 536.