Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Записи трьох українських народних пісень

Запис Марка Вовчка

1

Де ти, бідо, родилася,

Що у мене вчепилася?

Де ти, бідо, ізросла,

Що ти мене тут знайшла?

Я в Кракові родилася,

А в [нерозб.] хрестилася,

А в Києві ізросла,

В Хмельник заміж пішла.

Від Кракова до Кракова

Всюди біда однакова.

Від Крем’янця до Кам’янця

Нема біди ніде кінця.

Пішла біда до Гаврила,

Від Гаврила носом рила.

Пішла біда до Дем’яна,

Від Дем’яна вийшла п’яна.

Пішла біда до Дениса,

Від Дениса вийшла лиса.

Пішла біда до Андруха?

Там утяли біді уха.

Пішла біда до попа,

Били біду, як снопа.

Пішла біда до школи,

Били біду доволі.

Десь узявся паламар,

Біді боки поламав.

Десь узявся золотар,

Біді боки полатав.

Десь узявся Тарас,

І той біду за лоб тряс.

Десь узявся Гарасим,

За бідою голосив.

Була біда в Клебані,

За конюшницю у пані.

Погубила ключі,

Ледве втекла уночі.

Що поїла медівники.

Пішла біда до крамниці,

Там украла дві спідниці.

Били біду по лапках:

– Не скачи, бідо, по лавках

Була біда в Стебулівці

І там пасла сім літ вівці.

Пішла біда в [нерозб.],

Накупила там волів.

Пішла біда у Одес

Продавати овес.

Набирати атлас.

Була біда в жидівочів,

Наробила та финглечів,

Не веселі то финглики.

[Останні 2 рядки кожного куплета співаються двічі.]

2

Сидить, сидить сіромаха

Та й думу думає,

Сам зостався на чужині

Та й долі немає.

Сам зостався на чужині,

Як билина в полі.

Сам зостався на чужині –

Ні щастя, ні долі.

Сидить голуб коло хати,

Сивий волохатий,

Як загуде жалібненько,

Жаль мому серденьку.

Ой не гуди, голубочку,

Не гуди, небоже,

Кого ж бо я вірно люблю,

Суди мені, боже.

[Нерозб.] мені, міцний боже,

Ще й добрії люди,

Що з нашого закохання

Нічого й не буде.

Що з нашого закохання

Ні слави, ні вжитку.

Чорним очам спання нема,

Ніжкам спочивку.

3

<Гіля, гіля, білі гуси,

Стиха за водою. >

Плине човен води повен,

Плине ще й весельце.

Не стій, мила, на [нерозб.],

Не край мого серця.

Ой ти стоїш на [нерозб.],

Стоїш, розмовляєш,

І без ножа, без [нерозб.]

Моє серце краєш.

Гіля, гіля, білі гуси,

Стиха за водою.

Вийди, вийди, моя мила,

Постій ізо мною.

[нерозб.] як бо я, мій миленький,

З тобою стояла

[нерозб.] з тобою, мій миленький,

Правди не сказала.

Тогді ж тобі, мій миленький,

Всю правду скажу,

Ой як твою білу ручку

Із моєю зв’яжу.


Примітки

Записані пісні: «Де ти, бідо, родилася…», «Сидить, сидить, сіромаха…» і «Плине човен води повен».

Записи зроблені на подовженому клаптику паперу з обох боків.

Чернетка, написана чорнилом.

До пісні, яка починається словами «Сидить, сидить, сіромаха…», додано поруч один рядок нот.

Час запису – 50 – 60-і роки XIX ст.

Друкуються за автографом, що зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, в архіві Марка Вовчка, ф. 4, од. зб. 467.

Публікуються вперше.

Сюжет 1-ї пісні оброблений Іваном Франком у поемі «» (1893 р.).

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 461 – 464.