Розкопки у місті Очакові в 1994 році
Бєляєва С.О., Корпусова В.М., Сміленко А.Т., Якубов В.М.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 9.
Протягом двох місяців археологічна експедиція Інституту археології НАН України продовжувала розкопки історичного центру м. Очакова завдяки фінансовому забезпеченню робіт Миколаївським центром історико-археологічних досліджень та Очаківською міськрадою.
В ур. Левада здійснено подальше розкриття житлового кварталу навколо найдавнішої фортеці міста. Розкриті будівлі належать до чотирьох будівельних періодів. Особливий інтерес становить багатокамерна споруда, в якій вже відкрито чотири приміщення, але остаточне планування ще не з’ясовано, оскільки частина будівлі ще знаходиться під бортами розкопу. Конструктивною особливістю споруди є використання двох видів будівельних матеріалів для кладки стін : вапняку та сирця. Нижню частину стін складено з щільно підігнаних та оброблених каменів вапняку на глиняному розчині, переважна більшість блоків підпрямокутні за формою у плані. Вапнякова кладка збереглася до 6-7 рядків заввишки. Верхню частину стін складено з сирцевої цегли прямокутної у плані, яка також збереглася на 6-7 рядів. За реконструкцією частини стін, що збереглися, їх загальна висота сягає 1,1-1,3 м. Стіни однієї з камер будівлі підмазані глиною із слідами побілки та загладжування пучком трави.
Північна частина будівлі має сліди перебудови. Тут був пройом у кам’яній частині стіни, закладений пізніше вапняком. Вірогідно, у будівлі були вікна, про що свідчать знахідки уламків зеленкуватого скла округлої форми. В той же час обпалювального пристрою поки що не виявлено, але від нього зберігся уламок зовнішнього покриття – фрагмент світлоглиняної полив’яної кахлі зеленого кольору.
У приміщеннях знайдено велику кількість керамічного посуду – кухонного та столового, але з переважанням останнього. Вражає також i досить значний обсяг залишків зернівок культурних рослин, які передано до палеоботанічних визначень. Останнє особливо стосується північної частини будівлі, приміщення якої не мали слідів обмазки глиною i, можливо, виконували господарчу функцію.
За археологічними матеріалами багатокамерна споруда відноситься до другої половини XVII – першої половини XVIII ст.
У північній частині розкопу розпочато розкриття ще одного приміщення, частина якого знаходиться під бортами розкопу. Як i в попередні роки, на південному боці ділянки на глибині 1,85 м досить вузькою смугою зафіксовано розташування поховань. У минулому році тут також відкрито поховання молодої людини – чоловіка зі слідами насильницької загибелі на черепі небіжчика. Від поховання залишився череп та окремі кістки. Цікаво, що череп знаходився на підсипці з піску, під ним знайдено монету поганої збереженості, вірогідно, східного походження.
Речовий матеріал культурного шару житлового кварталу належить досить широкому хронологічному діапазону, здебільшого від XVI до XIX ст., але деякі речі мають більш раннє датування i за аналогіями відносяться до кінця XIV-XV ст.
Основну масу знахідок складає кераміка : кухонна, столова, тарна. Турецька, українська, литовська, молдавська, візантійська i навіть китайська за походженням, вона характеризує широкий різноетнічний спектр матеріальної культури. Знайдено також світильники з глини, різноманітні люльки. Представлені й вироби з кістки, заліза (вудила, фрагмент кетменя, цвяхи та ін.). З прикрас – вита бронзова заколка, намистини з коралів та бірюзи. Знайдено також декілька російських та східних монет.
У розкопі біля колишньої синагоги, що досліджується протягом декількох років, виявлено розвал кладок приміщень, зруйнованих внаслідок бомбардування під час військових дій. Тут, при обстеженні невеликої ділянки, зафіксовано 10 ядер та уламки принаймні двох бомб. Серед найбільш цікавих знахідок цієї ділянки – великий ольвійський ас, який виявлено у турецькому шарі. Також знайдено велику кількість кераміки, зокрема, високохудожнього фаянсу, люльки, бронзовий чайник.
Загальна площа ділянок, відкритих у цьому році, – 112,5 м2, глибиною від 1,7 до 3,5 м.