Служба чистоти

Г.Пивоваров, спец.кор.«Київської правди»

Розповіді про мужність і героїзм

Виклик надійшов увечері, коли всі відпочивали. Василь Васильович Донець пішов до кімнати водіїв. А через кілька хвилин машина Андрія Івановича Жижка вже виїжджала з подвір’я комбінату, тримаючи курс на «Казковий». Повернувся він вночі, коли всі спали, доповів: «Зробив».

Можливо, розчарую читача, який чекає чогось особливого. Особливого не буде. Хоча люди, про яких піде розповідь, сумлінно, не рахуючись із часом, не шкодуючи сил, трудилися в Чорнобилі, в зоні. Всі вони – працівники комунальної служби – приїхали сюди з різних районів області, їхнє завдання – тримати місто в чистоті: безперебійно подавати воду на численні об’єкти, видаляти сміття, відходи, поливати вулиці. Не головна це сьогодні в Чорнобилі служба, але необхідна. Без неї нормально не зможуть функціонувати інші.

А, втім, зміна, про яку йтиметься, починала… з «ЧП». У першу ж ніч після приїзду їх підняли по тривозі. На одній з центральних вулиць прорвало водопровід, місто опинилося без води, потреба в якій тут особлива. Ось як розповідає про це відповідальний черговий зміни, заступник керуючого облрембудтрестом обласного управління комунального господарства В.В.Донець:

– Місце розриву визначити було важко. Помилилися на кілька метрів. Підвели до нього траншею, почали рити котлован. А вода все прибувала й прибувала. Глибина – три метри. Поставили два екскаватори. Як тільки відкачали воду, ремонтники почали усувати несправність. Мені пощастило, що на моїй зміні в Чорнобилі була бригада Ірпінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, очолювана головним інженером Василем Григоровичем Щербанюком.

Хоча вони познайомилися лише кілька днів тому, Донець знає і без запинки називає ім’я й по-батькові кожного:

– Автокранівник Володимир Володимирович Кириченко працює на будь-якому механізмі. Понад двадцять років трудиться екскаваторником Станіслав Валентинович Зелінський, як віртуоз трудиться, скажу вам, я просто задивлявся на його роботу. Не знаю, що робив би без газоелектрозварника Петра Григоровича Павицького, слюсарів-ремонтників Леоніда Володимировича Сербенюка, Вадима Миколайовича Баранцова, Анатолія Григоровича Дударенка. Працювали, як єдиний ансамбль.

Цей «ансамбль» за ніч ліквідував аварію. Вдень Чорнобиль міг знову користуватися чистою водою.

Кращих з кращих посилає область до Чорнобиля, найсумлінніших з найсумлінніших – робота тут така. Коли не вийшли б ви на вулиці міста – вони завжди политі. Мити центральні вулиці, вулички і завулки потрібно весь час. Кажуть, що найпершими всюди прокидаються і починають працювати кухарі. В Чорнобилі з ними «конкурують» люди ще однієї спеціальності – не пізніше за них на вулицях міста з’являються п’ять поливальних машин. З раннього ранку й поки не починає сутеніти чисто вмивають вони Чорнобиль прип’ятською водою.

– Не така вже велика протяжність доріг, що ми обслуговуємо, кілометрів сім, – каже призначений на час зміни бригадиром поливальників Станіслав Сергійович Зайченко. – Ми вирішили робити так, щоб не піднімати пилюки, адже це для здоров’я людей шкідливо.

За світловий день так накрутяться вони по місту, що ввечері, тільки голову на подушку покладуть, одразу засинають. Живуть всі в приміщенні Чорнобильського комбінату комунальних підприємств. Тут же розмістився і штаб комунальників. Звідси рано вранці дев’ять спеціальних машин виїжджають прибирати сміття, відходи…

– Ми зібралися в Чорнобиль з різних місць – Рокитного, Тетієва, Ставища, Білої Церкви, – розповідає завжди усміхнений, привітний водій з Рокитного А.І.Жижко. – Першого ж дня побачили: треба якось інакше роботу організувати, щоб всюди встигати – все ж таки сорок об’єктів у нас. Зібралися ввечері, порадилися. Розбилися на дві групи: одна сміття вивозить, інша – відходи. Хлопці мене обрали старшим першої групи, а Миколу Миколайовича Калакуцького з Білої Церкви – другої. Так і працювали протягом усієї вахти.

Теж з раннього ранку й до вечора трудилися водії Віктор Васильович Колесников з Рокитного, Сергій Андрійович Тимофєєв із Ставища, Олександр Іванович Тимощук і Олександр Михайлович Чопик з Тетієва. Вихід хоча б однієї машини з ладу одразу створював труднощі, затримки в роботі. А тому на поломки, за словами Калакуцького, навалювалися всі. Якось полетів диск зчеплення. За дві години машина знову була «на ходу».

Гортаю «Вахтовий журнал» комунальників. Щодня – термінові виклики: то в Рудню Вересню, то в лікарню, то їдальні треба допомогти… Біля кожного виклику помітка: «Виконано».

Швидка комунальна допомога завжди напоготові. Щоб завжди чистим було це місто переднього краю, де живуть і трудяться багато сотень людей.

Днями заступила на роботу в Чорнобилі нова зміна. Їй треба виконати великий обсяг робіт по капітальному ремонту насосних станцій, на очисних спорудах. Бригада Фастівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства на чолі з її начальником Юрієм Петровичем Горчинським, враховуючи досвід попередників, привезла все необхідне для роботи. Вахта чистоти триває.

Київська правда, 1986 р., 18.06, № 144 (18626).