Вартові чорнобильської траси
Тисячі автомашин, які йдуть трасами Київської області, обов’язково проходять перевірку на контрольно-дозиметричних пунктах. Вони створені на постах державтоінспекції.
На патрульній машині ДАІ, за кермом якої старший лейтенант міліції Л.Федоренко, їдемо по автодорозі Київ – Овруч.
Біля поста ДАІ повз встановлений на узбіччі шосе прилад на малій швидкості проходить автотранспорт, який йде з боку Чорнобиля. Раптом лунає гучний дзвінок. Інспектор ДАІ зупиняє бетонозмішувач і дає вказівку водію проїхати на пункт спеціальної обробки автомашин, який розміщено поруч.
На цьому пункті – господарство старшого лейтенанта І.Киргизова. Тут найважливіша людина – хімік-газометрист рядовий Г.Амбарцумян. Без його позначки жодна з машин, які потрапили на пункт, не може залишити територію, поки не стає абсолютно чистою.
– Зараз роботи мало, – усміхається смаглявий юнак. – А був час, коли перед воротами вишикувались цілі колони. За весь цей час у бік Києва не вийшов жоден забруднений автомобіль.
На наступному посту ДАІ за Лютежем – наркологічний пункт [1]. Лікар-нарколог І.Каган не щадить нікого. Найменша підозра у вживанні алкоголю, і з шофером вже розбирається інспектор ДАІ лейтенант В.Антонюк.
– До порушників уживаємо найсуворіших заходів, – говорить він. – Ходили чутки, що в умовах підвищеної радіації на організм благотворний вплив справляє горілка. Разом із спеціалістами наркологічного відділення обласної психіатричної лікарні ми провели бесіди в автогосподарствах про шкідливість алкоголю в будь-яких умовах. Тепер ведемо нещадну боротьбу з порушниками, кількість яких останнім часом різко скоротилась.
– Коли на АЕС сталась аварія, наші інспектори чергували по дванадцять годин на добу, – розповідає Федоренко. – Спали в машинах і знову виїздили на трасу. Потім до нас на допомогу прийшли співробітники ДАІ, відряджені з різних міст країни, а недавно прийнято рішення про створення окремого батальйону ДАІ Київського облвиконкому, на який покладається завдання регулювати рух автотранспорту, що працює на усуненні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На цю роботу направляють кращих з кращих офіцерів ДАІ з усієї республіки, які добровільно виявили бажання вступити в батальйон.
– Перед нами поставлено завдання контролювати шляхи загальною довжиною близько 150 кілометрів, – говорить його командир капітан В.Хорошуля. – Наші люди чергують і в тридцятикілометровій зоні.
– З перших же днів після аварії на Чорнобильській АЕС на працівників державтоінспекції лягло велике навантаження, – сказав у розмові з кореспондентом РАТАУ заступник міністра внутрішніх справ УРСР генерал-майор міліції В.Д.Пицюра. – Вони взяли активну участь в евакуації людей з небезпечної зони. Для цього діяли більше тисячі автобусів. І цю колону, що розтяглась майже на двадцять кілометрів, треба було вивезти якнайшвидше. А назустріч вже йшли машини з вантажами для заглушки пошкодженого реактора. Впевнені дії працівників ДАІ, їх висока професійна майстерність дали змогу провести цю операцію і оперативно, і чітко.
Одностайно [2] створювались загороджувальні пости і контрольно-пропускні пункти спочатку в районі селища енергетиків Прип’ять, а потім навколо десяти- і тридцятикілометрової зон, а також пункти спеціальної обробки транспорту. Хочу відзначити, що за весь період такі пости пропустили більш як два мільйони транспортних засобів.
Непростим виявилось завдання забезпечити безперебійну та безпечну доставку в район АЕС необхідних вантажів. На допомогу чорнобильцям прийшла республіка, вся країна. Багато водіїв прибули в Київську область вперше. І тут їх першими помічниками і порадниками стали інспектори ДАІ, які підказували їм маршрути руху, місця відпочинку, заправлення автомобілів. Додатково до існуючих дорожніх знаків було встановлено понад чотири тисячі застережливих щитів і табличок. Операція по їх встановленню була істотним вкладом співробітників ДАІ в боротьбу з наслідками аварії: адже діяти часто доводилось безпосередньо біля четвертого енергоблока. Багато і самовіддано попрацювали тут інженери управління ДАІ МВС УРСР капітани міліції С.Каракай, Ю.Крестопчук та інші.
У міру стабілізації обстановки в регіоні змінювались і завдання державтоінспекції. В перші дні мало хто звертав увагу на узбіччя доріг, де радіоактивність була в два-три рази вищою. І ось вже через кожні два кілометри зарясніли інформаційні щити, що забороняють з’їзд і стоянку транспортних засобів на узбіччі.
Нині завдання державтоінспекції – забезпечення порядку на шляхах у тридцятикілометровій зоні. Зараз вже помітно впадають в око нові прикмети у зовнішньому вигляді зони. Це й додаткові світлофори, й інспектори з вимірювачами швидкості, і встановлені на контрольно-пропускних пунктах автоматичні вимірювачі радіоактивного зараження транспорту. Державтоінспекція здійснює нагляд за рухом транспорту, а також за проектуванням, будівництвом і реконструкцією автомобільних шляхів у зоні, контролює виконання шляховими і комунальними організаціями завдань по вдосконаленню умов для руху транспорту.
Зроблено багато, але робота не закінчена, сказав наприкінці В.Д.Пицюра. Тому в район Чорнобильської АЕС направляємо кращих працівників ДАІ практично з усіх областей республіки. І вони нас не підводять. Слова подяки хотілося б сказати на адресу старшого лейтенанта міліції О.Нечая, лейтенантів міліції В.Височина, С.Круля, молодшого лейтенанта міліції В.Вишневського, старшини міліції О.Галицького та багатьох інших, хто виявив бажання подати допомогу в ліквідації наслідків аварії на станції. З їх числа і створено окремий батальйон державтоінспекції, який несе службу на маршрутах, що ведуть у зону АЕС.
Прапор комунізму, 1986 р., 4.07, № 157 (2553).
[1] Як це вони, їхавши овруцької дорогою, потрапили у Лютіж – загадка. Хіба що об’єднано оповідання з кількох поїздок.
[2] Тобто одночасно, в той же час. Для тих, хто не знає української мови, скажу, що “одностайно” – це те, як треба голосувати на комуністичних зборах, по-російськи це “единогласно”.