Острів коси Оболонської затоки

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт знаходиться в межах Оболонського району м. Києва і являв собою майже непорушений заплавний острів. Передбачалося включення його до ландшафтного заказника місцевого значення «Оболонська затока» або створення самостійної ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Оболонська коса».

Територія об’єкту (50.507772, 30.520830) являла собою унікальний фрагмент заплави Дніпра в урочищі Оболонь з залишками кам’яного укріплення дніпровського берега, що походить, імовірно, ще з ХІХ ст. Островом об’єкт став під час забору піску для гідронамиву житлового масиву Оболонь.

Площа об’єкту становить 14,77 га.

Деревна рослинність була представлена розрідженими деревостанами з тополі білої (Populus alba) та чорної (Populus nigra), осики (Populus tremula). Наявні надзвичайно мальовничі старовікові екземпляри тополі чорної – релікти давньої Оболоні. До цих дерев домішуються дуб черещатий (Quercus robur) та клен гостролистий (Acer platanoides), ясен звичайний (Fraxinus excelsior) та в’яз гладкий (Ulmus laevis). До дервостанів міцно увійшли також інтродуковані робінія (Robinia pseudoacacia), клен американський (Acer negundo), клен сріблястий (Acer saccharinum) та дуб червоний (Quercus rubra). Самосівом тут розповсюдилися сосна звичайна (Pinus sylvestris), вишня (Cerasus vulgaris), абрикос (Armeniaca vulgaris), яблуня (Malus domestica), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), груша (Pyrus communis), які не були характерні для заплави Дніпра до зарегулювання річки в Києві.

Ярус чагарників формували бузина чорна (Sambucus nigra), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), інтродукована аморфа кущова (Amorpha fruticosa), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), крушина ламка (Frangula alnus), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), черешня (Prunus avium), слива (Prunus domestica), шипшина собача (Rosa canina), ожина сиза (Rubus caesius). Наявні також ліани: хміль (Humulus lupulus), інтродукований дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та здичавілий виноград (Vitis vinifera).

В травостої лісових ділянок та чагарникових заростей зростав природний покрив трав’янистих рослин таких як бугила лісова (Anthriscus sylvestris), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), буквиця лікарська (Betonica officinalis), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), полин лікарський (Artemisia abrotanum), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), підмаренник чіпкий (Galium aparine), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), подорожник великий (Plantago major) та парило звичайне (Agrimonia eupatoria).

На піщаних дюнах зустрічалися зарості верби гостролистої (Salix acutifolia). Поширені також ділянки псамофітної рослинності з домінуванням костриці Бекера (Festuca beckeri) та кипця сизого (Koeleria glauca). В складі таких угруповань зростають осока лігерійська (Carex ligerica), енотера дворічна (Oenothera biennis), перстач сріблястий (Potentilla argentea), червець багаторічний (Scleranthus perennis), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), куничник наземний (Calamagrostis epigejos), полин дніпровський (Artemisia campestris), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus) та горобиний (Rumex acetosella), очиток звичайний (Sedum maximum) та шестирядний (Sedum sexangulare) та деревій щетинистий (Achillea setacea). Виявлено популяцію козельців українських (Tragopogon ucrainicus), які було внесено до Європейського Червоного списку (Европейский красный список, 1992).

Козельці українські – рідкісна в Києві рослина прірічкових пісків

Біотопи псамофітних лук охороняються згідно Оселищної директиви ЄС. Зокрема, охороняються піонерна псамофітна рослинність: угруповання костриці-келерії — код 6120, остепнені луки — код 6210 (Siedliska — Przewodnik metodyczny). Псамофітні угруповання також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: Євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках — Е1.12 (відповідник біотопу 6120 Директиви ЄС), не зімкнені не середземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах — Е1.9 псамофітні піонерні комплекси (відповідник біотопу 2330 Директиви ЄС). Охороняється також комплекс біотопів Х35 — континентальні піщані дюни (Тлумачний.., 2017).

Природну цінність острова Оболонської коси становили добре збережені лучні екосистеми за участі багатого набору видів, серед яких: осока рання (Carex praecox), морква дика (Daucus carota), миколайчики плоскі (Eryngium planum), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina), холодок лікарський (Asparagus officinalis), деревій звичайний (Achillea millefolium), цибуля гранчаста (Allium angulosum), в’язіль різнобарвний (Securigera varia), конюшина польова (Trifolium arvense), підмаренник справжній (Galium verum) та північний (Galium boreale), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), конюшина гібридна (Trifolium hybridum), рівнинна (Trifolium campestre), повзуча (Trifolium repens), лучна (Trifolium pratense) та гірська (Trifolium montanum), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пирій повзучий (Elytrigia repens), горошок тонколистий (Vicia tenuifolia), китник лучний (Alopecurus pratensis), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos), пажитниця багаторічна (Lolium perenne), тимофіївка лучна (Phleum pratense), вероніка довголиста (Veronica longifolia) та колосиста (Veronica spicata), пахуча трава (Anthoxanthum odoratum), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), щавель кінський (Rumex confertus), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi) та звичайна (Silene vulgaris), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), дзвінець малий (Rhinanthus minor) та нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum).

На території об’єкту зустрічалися фрагменти вологих та заболочених лук за участі куничника очеретяного (Calamagrostis arundinacea), осоки гострої (Carex acuta), виткої виткої гречки берізкової (Fallopia convolvulus), плакуна лозного (Lythrum virgatum) та гадючника в’язолистого (Filipendula ulmaria). Виявлена також популяція півників сибірських (Iris sibirica), внесених до Червоної книги України (2009а).

На вологих луках Оболонської коси ще збереглися півники сибірські

Прибережно-водна рослинність була представлена такими видами як очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), берула пряма (Berula erecta), катаброза водяна (Catabrosia aquatica), ситняг болотяний (Eleocharis palustris), ситник членистий (Juncus articulatus), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum) та вероніка джерельна (Veronica anagallis-aquatica).

В складі водної рослинності зростали жабурник (Hydrocharis morsus-ranae) та рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus). Вздовж узбережжя острова зростають поодинокі розетки водяного горіха (Trapa natans), включеного до Червоної книги України (2009а), та зарості глечиків жовтих (Nuphar lutea), які охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…).

Глечики жовті прикрашають узбережжя Оболонської коси

На порушених місцях чи як домішки до природної флори зростали берізка польова (Convolvulus arvensis), полин звичайний (Artemisia vulgaris), спориш (Polygonum aviculare), лобода біла (Chenopodium album), незабудка польова (Myosotis arvensis), осот польовий (Cirsium arvense), гикавка сіра (Berteroa incana), кучерявець Софії (Descurainia sophia), хріниця (Lepidium ruderale), сухоребрик лікарський (Sysimbrium officinale), чина бульбиста (Lathyrus tuberosus), мишій кільчастий (Setaria verticillata), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), резеда жовта (Reseda lutea), топінамбур (Helianthus tuberosus), анізанта покрівельна (Anisantha tectorum), льонок звичайний (Linaria vulgaris), злинка канадська (Conyza canadensis), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), латук дикий (Lactuca seriola), тонколучник однорічний (Erigeron annuus) та золотушник канадський (Solidago canadensis).

Скупчення водоплавних птахів: лебедів шипунів та крижнів біля кінцівки Облонської коси

Взимку узбережжя острова слугувало скупченням водоплавних птахів: лебедів шипунів та крижнів. За даними https://www.inaturalist.org у 2021 р. на території острова було виявлено бобра (Castor fiber).

Об’єкт номінально увійшов до створеного 2004 р. регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Незважаючи на це 2021 р. розпочато будівництво на острів мосту з Оболонської набережної. В ході будівництва цього мосту острів, як природна екосистема станом на травень 2024 р. був повністю знищений.

Додаткові джерела по темі:

Матеріали статті дозволяється використовувати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike.

h