До питання про гідрологічну роль боліт Придністров'я

Валентин Стецюк

Попри всю складність гідрологічного режиму Дністра експедиція вважає, що він має-таки дві головні проблеми – обміління і нерегульований стік у своїй верхній течії. Правда, даних про обміління ми не маємо, і спеціалісти ніби стверджують, що в наш час для великих територій існує стале співвідношення опадів, випаровування і стоку [11]. Але Україна взагалі є бідна на воду. За даними Й.А.Железняка [12] у перерахунку на душу населення ми мали ще 30 років тому тільки 1.2 тис. м3 стоку. Це очевидно найменша цифра серед усіх європейських країн. Принаймні всі наши сусіди мають більше.

Отже, наші водні ресурси треба підвищувати, якщо це, звичайно, можливо. Ми думаємо, що для Дністра це можливо. І підвищити його водність, і поліпшити саморегулювання його стоку можна шляхом відновлення лісів у Карпатах і боліт у Прикарпатті. Щодо регулюючої ролі лісів, то тут все ясно. Можна послатися хоча би на відомих спеціалістів П.С.Кузіна та В.І.Бабкіна [13]. Вони стверджують впевнено, що ліси мають важливе регулююче значення для характеру стоку. Що ж до можливості збільшення стоку через відновлення лісів, то тут існують суперечності, але переконливої теорії про вплив лісистості на водний баланс нема [14] – з цим згідні багато науковців. Однак всім ясно, що заліснення Карпат нікому не пошкодить.

Суперечливі думки і про регулюючі можливості боліт. Скажімо, Й.А.Железняк вважає, що “болота взагалі дуже недосконалий регулятор стоку” [15]. Але, як каже Я.О.Мольчак, єдиної думки щодо ролі боліт у формуванні стоку нема [16]. І дійсно, за даними Г.Н.Барановської, на початок 70-х років гідрологічній ролі боліт та впливу їх осушення на водний режим було присвячено аж 368 наукових робіт [17]. Переглянувши анотації, можна переконатися, що існують дійсно протилежні думки. Щоправда, в тих роботах більше йдеться про болота Білорусії. Але не всі болота однакові, є болота різного походження, різного підґрунтя, є болота верхові і низові. Я.О.Мольчак (посилаючись на Г.Е.Іванова) пише, що верхові і низинні болота неоднаково, але регулюють і формують стік [18].

Теоретично можна пояснити, як і коли саме можуть болота впливати на водний баланс річок. Але найпереконливішими є факти. За результатами порівняння багаторічних даних про стік та опади до і після меліорації по чотирьох осушених і восьми контрольних водозборах України встановлено, що річний стік зменшився на 35 – 40 % [19]. Подібні дані можна знайти і у Б.С.Маслова [20] та Д.В.Закревського з І.О.Запольським [21]. Отже, в кожному випадку треба розглядати питання окремо, хоча, звичайно, треба йти від загального. Але загальним має бути не те, що болота є поганими регуляторами стоку, а саме загальнонаукові концепції, до яких прийшли різні спеціалісти спільними зусиллями. Скажімо, формула П.С.Кузіна і В.І.Бабкіна “ріки є продуктом фізико-географічних факторів, з котрих клімат є найголовнішим” [22] не повинна викликати особливих заперечень, і від тієї формули можна виходити.

Оскільки клімат є основним фактором, то і почнемо з нього. Одним з найголовніших показників клімату є зволоженість повітря. Смірнов та Малінін, виходячи із значення введеного ними коефіцієнту зволоження, накреслюють п'ять зон зволоження : надмірного, достатнього, перемінного, недостатнього та аридного [23]. На відміну від річок Білорусії, які всі лежать в зоні надмірного зволоження, Дністер, якщо вірити наведеній авторами карті, від верхів'їв (але, очевидно, від Самбора) до водосховища лежить в зоні перемінного зволоження, а далі – недостатнього. Отже, становище його хитке. Навіть слабими зусиллями людини клімат в Придністров'ї можна привести від одного до іншого стабільного стану. Такими зусиллями могли бути осушення боліт. На початку нашого століття на просторі від лівого допливу Дністра Стрвяжа до правого допливу Свічі лежали суцільні багниська. Не можна думати, що вплив їх на клімат був непомітний. Принаймні вологість повітря вони підвищували внаслідок випаровування. Тепер вони майже остаточно осушені. Про наслідки цього осушення говорить Я.О.Мольчак. В своїй роботі він наводить карту впливу осушення на дощовий стік [24]. Згідно цієї карти верхів'я Дністра і Стрия (за винятком невеликої ділянки від верхів'їв приблизно до Ільника) лежать в зоні зменшення максимального стоку. Це факт, а ось що говорить теорія. З курсу фізики відомо, що випаровування води веде до зменшення її температури якщо нема додаткового надходження тепла. В нашому випадку після осушення боліт та частина енергії Сонця, яка йшла на випаровування води, тепер іде на підвищення температури поверхні ґрунту. Таким чином, за законами фізики в районі осушених боліт середньорічна температура мала стати вищою, але остаточне слово за метеорологами. Але якщо це дійсно так, це привело до зменшення кількості річних опадів. Насправді, дощі нам приносять вологі вітри з Атлантики. Кількість вологи, яку вони приносять і тепер, не стала меншою, але при взаємодії з місцевим теплим і сухим повітрям сумарна температура не опускається до точки роси, волога не конденсується в опади, і вітри несуть її на Білорусію та Росію, де і своїх дощів досить.

Всім відомо, що чим менше дощів, тим менше води в річці. Але не всім відомо, що ця залежність не прямо пропорційна. При зменшенні кількості опадів збільшується частка конденсованої вологи, яка йде на випаровування і на просякнення ґрунту. Про це, можливо дещо спрощено, але принципово правильно писав ще В.Г.Глушков [25]. Отже, навіть маленьке зменшення опадів зразу найбільше скажеться на припливі води до річок, хоча в ґрунті і в повітрі кількість вологи може залишатися нормальною.

Процеси в природі мають тенденцію розвиватися лавиноподібно. Відновлення боліт можливо приведе тільки до непомітного, але все ж таки збільшення опадів. Але підвищена хмарність відіб'є велику частину сонячного випромінювання, що приведе до подальшого зменшення температури повітря і далі до вторинного збільшення кількості опадів і так далі, поки клімат не прийде до зовсім нового стабільного стану. Таким чином, питання відновлення боліт в Придністров'ї гідне того, щоб його вивчати більш серйозно, ніж це зробив автор.

Примітки

11. Кубишкін П.П., Кубишкін Г.П. Про зменшення стоку річок внаслідок осушення боліт у північно-східній частині України. – Вісник сільськогосподарської науки, 1969 р., № 7.

12. Железняк И.А., Красовская Т.М. Ресурсы речного стока и водный баланс Украины и Молдовы. – “Водные ресурсы и баланс вод Украины и Молдовы”, Л., 1966 г.

13. Кузин П.С., Бабкин В.И. Географические закономерности гидрологического режима рек. – Л. : 1979 г., с. 57.

14. Смирнов Н.П., Малинин В.Н. Водный баланс атмосферы как гидрологическая задача. – Л. : 1988 г.; Важнов А.Н. Гидрология рек. – М. : 1976 г.; Кузин П.С., Бабкин В.И., указ. соч.

15. Железняк Й.А. Внутрирічний розподіл стоку річок України. – Київ : 1959 р., с. 17.

16. Мольчак Я.А. Дождевой сток зоны избыточного увлажнения Украины. – Львов : 1984 г., с. 115.

17. Барановская Г.Н. Гидрологическая роль болот и влияние их осушения на водный режим : аннотированный библиографический указатель. – Минск : 1977 г.

18. Мольчак Я.А., указ. соч.

19. Кубишкін П.П., Кубишкін Г.П., вказ праця.

20. Маслов Б.С. Влияние осушительных систем на ґрунтовые воды прилегающих территорий.

21. Закревский Д.В., Запольский И.А. Некоторые вопросы гидрологии бассейна р.Трубеж и формирование уровня грунтовых вод в связи с осушением поймы. – “Мелиорация и водное хозяйство”, Вып. 6, Киев, 1967 г.

22. Кузин П.С., Бабкин В.И., указ. соч., с. 49.

23. Смирнов Н.П., Малинин В.Н., указ. соч.

24. Мольчак Я.А., указ. соч., с. 120.

25. Глушков В.Г., указ. соч.