Гідробіологічний моніторинг в рамках комплексної екологічної експедиції “Дністер”
Олена Зикова
Загальною особливістю присвячених Дністру гідробіологічних досліджень є спрямованість на вивчення екосистем нижнього Дністра, його гирла та ліманів. Найбільш повним та практично єдиним зведенням по зоопланктону верхнього та середнього Дністра залишаються праці М.Ф.Ярошенка та В.Л.Гримальського [2, 10]. Для Дністровського водосховища наукові дослідження були присвячені вивченню кормової бази [8, 9] та наслідків масштабного сольового забруднення [4]. Така ситуація склалась в умовах різких коливань рівня води у верхній частині басейну, складного рельєфу місцевості, суто технічних труднощів при відборі проб. Матеріал для даної роботи – проби, відібрані протягом щорічної міжнародної екологічної експедиції Товариства Лева (м.Львів) “Дністер – 88-96”. Відбір проб проводили на р.Дністер, гирлових ділянках її допливів та Дністровському водосховищі (повний перелік станцій відбору проб наведено таблицях 6:2 – 6:3).
Малюнок 6:1. Відбір гідробіологічних проб. Леся Кошіль керує байдаркою, Олена Зикова відбирає пробу. 2.08.1995 р., гирло р.Сурша.
Експедиційне обстеження Дністра (від витоків до гирла) у 1988 р. стало відправною точкою для гідробіологічних досліджень в рамках екологічної програми Товариства Лева – організатор та виконавець Тетяна Дудник (інженер-гідробіолог, Світловодська ГМО). Тоді виявили основні джерела забруднення річки, визначили сітку станцій відбору проб, започаткували вивчення гідробіологічного режиму. В подальшому – з 1992 р. – велись конкретизуючі дослідження кількісних та якісних характеристик зоопланктону та макрозообентосу, впливу промислових підприємств на біоту, довгострокових змін в структурі угруповання, оцінки якості вод Дністра методами біоіндикації.
Малюнок 6:2. Розподіл станцій по числу років спостереження
Проби зоопланктону відбирали на різній відстані від берегу, якщо можливо вище та нижче допливів, з глибини 0.3 – 0.5 м. Одночасно вимірювали температуру води та її прозорість. Відбір проб для якісного аналізу макрозообентосу проводили скребачкою та вручну – з каміння та крупної гальки. Відбір та консервування проб, кількісну та якісну їх обробку, розрахунок індексів сапробності за Пантле та Буком, різноманітності Шенона за чисельністю, біотичного індексу проводили за загальноприйнятими методиками [3, 6].