Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Результати досліджень

Адріан Зеленчук, Ірина Беднарська

Аналіз флористичного складу рослинних угруповань в Опільській і Західноподільській ділянках Дністра (за спостереженнями 20.07.1994 – 5.09.1994 р.) дозволив нам виділити флористичні особливості цієї території у порівнянні з сусідніми природними районами. Основною флористичною особливістю Опільської ділянки долини Дністра є наявність тут ряду гірських видів, які заходять сюди з Карпат і на Придністровському Поділлі не зустрічаються. Це такі види як Cardaminopsis halleri (L.) Hayek, Senecio aurantiacus (Hoppe) DC, Senecio longifolius, Dianthus glabriusculus (Kit.) Borb., Erysimum witmannii Zavadski, Hippocrepis comosa L., Leucojum vernum L., Luzula sylvatica (Huds.), Lysimachia nemorum L., Traunsteinera globosa L., Phyteuma orbiculare L., Polygonatum verticillatum (L.) All., Prenanthes purpurea L., Sambucus racemosa L., Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. Такі гірські види як Aposeris foetida L., Cirsium erisithales (Jacq.) Scop., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Veronica urticifolia Jacq. поодиноко зустрічаються також і в Наддністрянському Поділлі.

Характерною особливістю флори Наддністрянського Поділля є поширення ряду південно- і східноєвропейських флористичних елементів. Види середземноморського, іллірійського, понтично-панонського та ірано-турансько-понтично-панонського елементів знаходяться тут на північній, північно-західній або західній границях своїх ареалів, поступово виклинюючись в північно-західному напрямку.

На межі ареалу в Наддністрянському Поділлі знаходяться види таких елементів :

1. Середземноморського :

Leopoldia comosa (L.) Mill. Asparagus tenuitolius Lam. Carex brevicollis DC.
Herniaria incana Lam. Arabis auriculata Lam. Cornus mas L.
Seseli tortuosum L. Lithospermum purpureo-coeruleum L.

2. Іллірійського :

Polygonatum latifolium Desf. Muscari tenuiflorum Tansch. Syrenia latifolia Andrz.
Alyssum arduini Fritsch Viola ambigua W. et K. Waldsteinia geoides Wild.
Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. Veronica orchidea Cr. Achillea pannonica Scheele
Inula oculus-christi L. Lactuca quercina W. et K.

3. Понтично-панонського та ірано-турансько-понтично-панонського :

Ephedra distachya L. Allium flavescens Bess. A. guttatum Steven
A. rotundum L. Gagea paszoskii Zapal. Hyacinthella leucophaea (C. Koch) Schur
Bromus squarrosus L. Poa versicolor Bess. Stipa pulcherrima C. Koch
S. capillata L. Kochia scoparia Schad. Dianthus andrzejowski Zapal.
D. membranaceus Borb. Gypsophila altissima L. Melandrium viscosum Cel.
Minuartia setacea Zapal. Silene dichotoma Ehrh. Euphorbia gracilis M.B.
Crambe tatarica Jacq Isatis tinctoria L. I. hebecarpa DC.
Roripa austriaca (Grantz) Spach Sissymbrium strictissimum L. Schiverekia podolica Andrz.
Hibiscus trionum L. Amygdalus nana L. Spirea media Schm.
S. polonica Bl. Chamaecytisus podolicus Bl. Trifolium lupinastr L.
Seseli hippomarathrum Jacq. Linaria genistifolia Mill. Orobanche coerulescens Steph.
Aiuga chia Schreb. Sideritis montana L. Echinospermum heterocanthum Ledeb.
Artemisia austriaca Jacq. A. pontica L. A. procera Willd.
Centaurea orientalis L. Chondrilla juncea L.

Необхідно відмітити, що частина видів понтично-панонського і особливо ірано-турансько-понтично-панонського елементів є апофітами, тобто заселяють різного типу антропогенні місцезростання : ксерофітні вторинні луки, різноманітні рудеральні місця. Активними апофітами у нас є, наприклад, Kochia scoparia Schrad, Selene dichotoma Ehrh, Isatis tinctoria L., Artemisia austriaca Jacq. та інші. Їхні вторинні ареали займають великі території в Центральній і Західній Європі, маскуючи первинне поширення.

Долина Дністра служить також важливим місцем натуралізації і поширення ряду антропофітів – чужерідних синантропних видів. До таких зокрема належать Heracleum sosnowskyi Manden, Bidens frondosa L., Amaranthus albus L., Echinocytis lobata (Michx.) Torr. et Gray.

Таким чином, рослинний покрив долини Дністра на досліджуваному відтинку є унікальним і характеризується зіткненням різних географічних елементів та рослинних угруповань, що мають тут границі своїх ареалів. Тому він є дуже важливим об'єктом ботаніко-географічних досліджень і має чимале природоохоронне значення.

Таблиця 8:1. Станції ботанічних спостережень

№ станції Назва населеного пункту Район, область № станції Назва населеного пункту Район, область
1 с.Заліски р.Жидачів Лв 15 с.Копачинці р.Городенка ІФ
2 с.Букавина р.Жидачів Лв 16 с.Костільники р.Бучач Тр
3 м-ко Журавно р.Жидачів Лв 17 с.Одаїв р.Тлумач ІФ
4 с.Тенетники р.Галич ІФ 18 с.Миколаївка р.Бучач Тр
5 с.Сівка Войнилівська р.Калуш ІФ 19 с.Берем'яни р.Бучач Тр
6 м.Галич рай.центр ІФ 20 с.Устечко р.Заліщики Тр
7 м-ко Єзупіль р.Тисмениця ІФ 21 с.Передівання р.Городенка ІФ
8 с.Довге р.Тисмениця ІФ 22 с.Іване-Золоте р.Заліщики Тр
9 с.Золота Липа р.Тлумач ІФ 23 м-ко Кострижівка р.Заставна Чв
10 с.Коропець р.Монастириськ Тр 24 м.Заліщики рай.центр Тр
12 с.Луг р.Тлумач ІФ 25 с.Городок р.Заліщики Тр
11 с.Сновидів р.Бучач Тр 26 с.Колодрібка р.Заліщики Тр
13 с.Петрів р.Тлумач ІФ 27 с.Устя р.Борщів Тр
14 с.Уніж р.Городенка ІФ

Література

1. Гофштейн И.Д. Неотектоника западной Волыно-Подолии. – К. : Наукова думка, 1979. – 156 с.

2. Зелёная книга Украинской ССР : Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества./ Под общей ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р.– К. : Наукова думка, 1987.–216 с.

3. Полянський Ю. Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром.–Львів, 1929. – 170 с.

4. Szafer W. Las i step na zachodnim Podolu. // Rozpr. Wydz. Mat.- przyr. Pol. Akad. Umiejлt. – Krakуw, 1935. – T.71. Dzial B. – S.1 – 123.