Висновки до розділу 3

Салига П. Г.

Під час визначення основних чинників трансформації мережевих електронних журналів було визначено, що розвиток МЕЖ у контексті зміни медіа відбувається у трьох площинах – функціональній, текстовій (майже незмінна) та графічній. На функціональному рівні помітно, як інтернет-технології впливають на використовуваність видання та його розповсюдження. Для електронних журналів доставка видання до користувача здійснюється миттєво за допомогою мережі. МЕЖ з часу своєї появи випробували різноманітні засоби поширення видання в інтернеті. З розвитком технологій покращувалися методи розповсюдження журналів у мережі. Паралельно з ARPANET розвиваються альтернативні мережі BSS, BITNET, EIES, які на тривалий час стали середовищем активного розвитку езинів – неформатних та субкультурних МЕЖ. Мережа Usenet зняла територіальні обмеження з електронних журналів, оскільки в ARPANET інформація розповсюджувалася за допомогою пакетів даних, які могли пересилатися по усьому світові. Значного розвитку електронні видання набувають із широким упровадженням гіпертекстової мережі. Вона дозволила зв’язати документи в одну зручну систему. Завдяки їй читачі могли шукати потрібну їм інформацію в інтернеті, використовуючи пошукові системи, рейтинги та каталоги. Електронні журнали переживають занепад з розвитком гіпертекстової мережі http, а особливо соціальних мереж, оскільки вони дозволили створювати неперіодичні види видань (блоги, портали та інші види динамічних сайтів). Розвиток мобільних пристроїв дає МЕЖ нову платформу, де ці видання можуть стати успішними.

У площині дизайну спостерігаємо суттєві трансформаційні зміни з упровадженням HTML, що має низку переваг над звичайним текстовим форматом, – можливість компонувати тексти разом із зображеннями, макетувати тексти, нелінійна верстка видання, використання мільйонів відтінків колірної схеми RGB тощо. Це значно покращило вигляд МЕЖ. Однак із розвитком гіпертексту ASCII-журнали мали конкурувати із сайтами. Наукові МЕЖ навпаки почали розвиватися з гіпертекстом, оскільки він дозволяв містити в собі графічні елементи, що відкрило можливість вставляти у видання ілюстрації та спеціальні символи, як, наприклад, формули, графіки та ноти, що було неможливо у форматі ASCII. Також наше дослідження показує, що найбільшого розвитку МЕЖ набули з поширенням формату PDF, що дозволяв зберігати найскладніші макетування та дизайн у виданні. Це відкрило нові можливості для журналів мистецького спрямування та інших видань, що не могли виходити в друкованому вигляді з різних причин. Сучасні МЕЖ експериментують з анімацією, використовуючи формати Java, JavaScript та Flash.

На основі цього дослідження можна здійснити такий поділ етапів розвитку МЕЖ:

– текстовий (формат ASCII), що розпочався з перших МЕЖ від 1984 року і тривав до середини 1990-х років, однак деякі видання продовжують видаватися у текстовому форматі до сьогодні;

– гіпертекстовий (формат HTML, CSS), що виник у 1990-х роках та активно триває сьогодні, постійно інтегруючи нові чинники, що впливають на трансформацію МЕЖ;

– PDF, що розпочався з розвитком швидкісних каналів зв’язку накінці 1990-х років та активно триває до сьогодні;

– динамічний (формат FLASH, JavaScript), що з’явився на початку 2000-х і триває до сьогодні в пасивній фазі;

– мобільний (формат JAVA), що розпочався з широким упровадженням мобільних пристроїв близько 2005 року й активно розвивається сьогодні.

Мережеві електронні журнали призначені для поширення у вигляді окремих файлів у комп’ютерних мережах, мають постійну або спорадичну періодичність, проходять повну редакційно-видавничу обробку (текст, зображення, дизайн) та мають вихідні відомості. Трансформація МЕЖ призвела до зміни у видавничих процесах з підготовки та розповсюдження видань. Редакціям потрібно орієнтуватися на вузьку тематику та аудиторію, враховувати брак фінансування та новітні технічні засоби розповсюдження цих видань. Було визначено низку специфічних переваг, що базуються на видових характерних рисах. Електронна форма МЕЖ дозволяє тиражувати журнал необмежену кількість раз через копіювання з інтернету на комп’ютер читача, що нівелює поняття накладу.

Аналітичний характер інформації дозволяє цьому виду видання бути поза часом. Під час аналізу аудиторії було визначено, що МЕЖ протягом усього свого існування відігравали важливу соціоформувальну роль для малих спільнот, які мали спільні інтереси. Електронні журнали задовольняють потребу в комунікації та якісній, редакційно опрацьованій інформації таких сегментів мережевої аудиторії, які раніше оминалися видавцями. Редакторське опрацювання в різних електронних виданнях може варіюватися від простого постмодерування до комплексної роботи над усім виданням. Роботу редактора МЕЖ можна умовно розділити на чотири етапи: створення концепції, збір та написання матеріалів, художньо-технічне оформлення, розповсюдження та наведення контактів. Також редактор виконує нехарактерну для його професії діяльність – верстку, розповсюдження тощо. У ході аналізу матеріалу окреслено важливу роль редакцій в МЕЖ, що значно перевищує подібні функціональні обов’язки в інших виданнях.

Під час визначення перспективи розвитку і функціонування мережевих електронних журналів як явища масової комунікації, було продемонстровано чинники, що впливають на перспективи розвитку МЕЖ: регресивність деякої частини інтернет-аудиторії, прагнення окремих індивідуумів до індоктринації, втома користувачів від медійного шуму і бажання отримувати тільки якісну інформацію, інтенції до створення електронних видань, що не цензуруватимуться, використання МЕЖ як лабораторії для експериментів над формою та змістом мас-медіа, розвиток мобільних пристроїв, що вимагають нових поекранних підходів до оформлення видання.