Приезжий из столицы

Г.Ф.Квитка-Основьяненко

или Суматоха в уездном городе

Оригинальная комедия в пяти действиях

Действующие лица

Фома Фомич Трусилкин – городничий.

Домна Фоминишна – сестра его, девица 40 лет.

Анна Петровна Любимова – племянница их.

Матрена Степановна Кусакина – жена стряпчего.

Эйжени – дочь ее.

Василий Авдеевич Отчетин – опекун Любимовой.

Тихон Михайлович Спалкин – уездный судья.

Лука Семенович Печаталкин – почтовый экспедитор.

Афиноген Валентинович Ученосветов – смотритель уездных училищ.

Василий Николаевич Милов – майор.

Владислав Трофимович Пустолобов – приезжий из столицы.

Шарин – частный пристав.

Дуняша – служанка Домны Фоминишны.

Солдаты.

Действие в уездном городе, в доме городничего,

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Пантеон русского и всех европейских театров», 1840, № 3, с. 39 – 86.

Автограф невідомий.

На заголовному аркуші в першій публікації комедії зазначено: «Писано в 1827 году». Автор першої широкої розвідки про Г. Ф. Квітку-Основ’яненка Г. П. Данилевський (1829 – 1890), який намагався уточнити й документально підтвердити час створення комедії, свідчить: «В редакции «Репертуара» сохранился от рукописи ее, затерянной в типографии, заглавный листок на синей бумаге, в четвертку, с печатью Комитета (Московского цензурного комітету. – О. Г.) и следующею подписью: «Печатать позволяется. Москва, 1828 года, октября, 18-го дня. В должности председателя Московского цензурного комитета Сергей Аксаков, № 602» (Данилевский Г. П. Григорий Федорович Квитка-Основьяненко. – В кн.: Украинская старина. Харьков, изд. Зеленского и Любарского, 1866, с. 213).

Сюжетно-образною системою «Приезжий из столицы» подібний до геніальної комедії М. Гоголя «Ревізор», написаної пізніше (1835 р.). Ця схожість, як показують дослідження, зумовлена тим, що обидва письменники в основу сюжетів своїх творів поклали поширений тоді анекдот про вдаваного ревізора та що комедія Квітки «могла быть известна Гоголю в рукописи и, вероятно, была им использована в работе над «Ревизором» (История русской литературы в 3-х т., т. 2. М – Л., 1960, с. 845).

Недруги М. Гоголя намагалися використати останній факт для того, щоб применшити значення «Ревізора» в очах суспільства. «Прискорбно мне было читать в журналах, – писав Г. Квітка-Основ’яненко до П. Плетньова 3 серпня 1840 р., – что будто у меня есть чрез комедию какое-то соперничество с Гоголем. Вот уже никогда не думал…» (Квітка-Основ’яненко Гр. Твори у 8-ми т., т. 8. К., 1970, с. 189). А ще раніше, в листі до редактора «Пантеона» Ф. Коні від 18 травня 1840 р., Квітка-Основ’яненко висловив свое ставлення до ситуації і дав високу оцінку «Ревізору»:

«Шалун – нами общелюбимый Е. П. Гребенка – сшиб меня с ног письмом своим, написав, что «Приезжий из столицы» заехал к Вам в «Пантеон». Куда ему между добрых людей было показываться? И переслал я его только по нужде, что не выберут ли чего кусочком для помещения где-нибудь, а он его целиком пихнул прямо в большой свет, и еще после Гоголева «Ревизора». Никогда не должно идти ничто в сравнение с пьесою всем известною, всеми любимою и признанною неподражаемою. Выигрыш невозможен, и сравнении всегда будут не в пользу последнего. Потому-то я и спрятал было его, когда вышел «Ревизор». И Вы сами согласитесь, что мой «Приезжий» требовал бы прежде большой чистки, некоторых перемен и отмен и проч.» (там же, с. 182).

Подається за першодруком.

«Пантеон русского и всех европейских театров» – російський щомісячний театральний журнал, виходив у Петербурзі в 1840 – 1841 рр. за редакцією Ф. О. Коні. 1842 р. злився з театральним щомісячником «Репертуар русского театра» (1839 – 1841) і виходив (до 1856 р.) під назвами «Репертуар русского и Пантеон всех европейских театров», «Репертуар и Пантеон» тощо. Після злиття і зміни редактора художній рівень журналу знизився.

Коні Федір Олексійович (1809 – 1879) – російський драматург-водевіліст і театральний діяч. Редагував «Пантеон русского и всех европейских театров» (1840 – 1841); з 1847 до 1856 р. був видавцем і редактором «Репертуара и Пантеона». У 1841 – 1843 рр. Ф. Коні – видавець і редактор «Литературной газеты», в якій активно співробітничали М. О. Некрасов та інші відомі письменники й критики. Виступав як театральний критик і історик театру.

Матрена Степановна Кусакина – в першодруку помилково: Матрена Петровна Кусакина.

Стряпчий – тут повірений у судових справах (вів позови тощо).

Частный пристав – начальник поліції невеликого адміністративного району.

Подається за виданням: Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7-ми томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 1, с. 29 – 96.